Справа 362/2733/23
Провадження 3/362/2455/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ № 042283 від 03.05.2023, складеного інспектором ВРПП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Юждою О.С., 03.05.2023 року о 15:30 у смт. Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у присутності двох свідків.
Таким чином ОСОБА_1 поставлено у провину порушення п. 2.5 ПДР України та скоєння ним адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив факт вини в поставленому йому у провину правопорушенні. Вказав, що того дня він дійсно керував транспортним засобом. Близько 16:00 год. того дня приїхав до місця свого проживання, автомобіль припаркував біля дому і займався своїми справами. Також зазначив, що до цього моменту був скоїв ДТП, «зачепивши» автомобіль, який був припаркований неподалік його дому, однак не відчув удару, а тому поїхав далі. Трохи пізніше до нього приїхали поліцейські і вказали на цей факт, склали відповідні протоколи. Пізніше у суді він визнав свою винуватість у скоєнні ДТП і залишенні його місця, за що на нього було накладено адміністративне стягнення. Наголосив, що поліцейські, які приїхали до його дому через скоєння ним ДТП, після оформлення всіх матеріалів почали стверджувати, що він п'яний і пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Оскільки на той момент він не перебував у статусі водія, перебував неподалік дому, у лісосмузі, то правомірно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. На всі зауваження, що він не водій, працівники поліції не реагували, а просто склали відповідний протокол. Зауважив суду, що матеріали справи не містять жодних доказів факту керування ним автомобілем. З огляду на це вважає, що провадження у справі має бути закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За клопотанням ОСОБА_1 до суду викликався працівник поліції, який складав цей протокол, який до суду не прибув, причини неявки суду невідомі.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у її розгляді, приходить до висновку про таке.
За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є факт керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, лише при наявності у особи, яка саме керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Тобто обов'язок проходження особами огляду на стан сп'яніння покладається на осіб, які керували транспортними засобами з явними ознаками сп'яніння.
Судом досліджено матеріали справи, які додані до вказаного протоколу.
Зокрема, з відеозаписів події, які долучені до матеріалів справи і досліджені судом, видно, як ОСОБА_1 та поліцейські йдуть по лісосмузі до будинку ОСОБА_1 . Там поліцейські вказують на наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння і пропонують йому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 неодноразово наголошує, що у цей момент автомобілем не керував і запитує поліцейських де його транспортний засіб, який знаходився біля його дому. Поліцейські повідомляють, що його автомобіль евакуйовано на майданчик тимчасового утримання, оскільки він є причетним до ДТП. Згідно з даними відеозапису події відбуваються після 18:00 год. 03.05.2023.
Тобто, у ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_1 перебував у статусі водія, він не був зупинений поліцейськими, його автомобіль взагалі відсутній (зі слів поліцейських евакуйований на майданчик тимчасового утримання).
Так, відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Також, суд виходить з того, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини санкція, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, за характером і наслідками фактично є кримінальною, а тому під час доведення винуватості у цій категорії справ належить застосовувати стандарт доведення «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» («Аvsаr v. Turkeу», пункт 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стаття 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 221, 245, 247, 251-252, 266, 283-284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко