Справа № 362/6964/23
Провадження № 1-кп/362/715/23
ВИРОК
Іменем України
21.11.2023 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12023111030004683 від 29.09.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Саливонки Васильківського району Київської області, українець, громадянин України, одружений, освіта середня, працює без укладення трудової угоди, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.
27.09.2023 о 23:00 год. ОСОБА_4 перебував на території ПрАТ «Саливінківський цукровий завод», що розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, 1, де працював слюсарем. Тоді у нього виник умисел на заволодіння металевими трубами заводу, які знаходились на території складу металевих виробів. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, підійшов до паркану території складу зберігання металевих виробів, де діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю власника та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію вказаного складу шляхом від'єднання частини сітки рабиці, звідки вчинив крадіжку металевих труб з нержавіючої сталі, довжиною 3,3 м. кожна, товщиною металу 1,5 мм., діаметром 33 мм., в кількості 30 штук, вартістю 780 гривень 02 копійки за одиницю, загальною вартістю 23400 гривень 60 копійок, що належить ПрАТ «Саливінківський цукровий завод», які переніс за паркан вказаної території. Потім ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ПрАТ «Саливінківський цукровий завод» майнової шкоди на загальну суму 23400 (двадцять три тисячі чотириста) гривень 60 копійок.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у сховище.
26.10.2023 обвинувачений ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , уклав із прокурором Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості, за змістом якої сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк п'ять років та, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від відбуття цього покарання з випробовуванням, з покладення обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, у тому числі, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості.
Предстаник потерпілого ПрАТ «Саливінківський цукровий завод» у підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд даного кримінального провадження без його участі та заяву про згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні щодо затвердження угоди не заперечували, додатково підтвердили факт розуміння ними наслідків і умов її укладення.
Суд установив, що зазначена угода за змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена ОСОБА_4 добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд переконався, що обвинувачений розуміє зміст положень ч. 4 ст. 474 КПК України та усвідомлює наслідки її укладення, передбачені статтею 473 КПК України.
Суд установив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, працює без укладення трудової угоди вантажником, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та вагітну дружину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, у силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченому (щире каяття) та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджене сторонами за угодою про визнання винуватості покарання за ч. 4 ст. 185 КК України виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення та обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження цієї угоди.
Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 373-374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12023111030004683 від 29.09.2023, укладену 26.10.2023 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази після набрання вироком законної сили: металеві труби з нержавіючої сталі, довжиною 3,3 м. кожна, товщиною металу 1,5 мм., діаметром 33 мм., в кількості 30 штук, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілому ПрАТ «Саливінківський цукровий завод» відповідно до письмової розписки від 29.09.2023, - залишити у власності ПрАТ «Саливінківський цукровий завод».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1