Україна
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 2/361/3187/23, cправа № 361/4778/23
16.11.2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
«16» листопада 2023 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області,
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тетера Леся Михайлівна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог зазначається, що донька позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим
13 серпня 2013 року Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області. Матір дитини, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 28 вересня 2015 року зроблений актовий запис № 98 Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Відповідач з сином не проживає з 2016 року, останній раз відвідував його у серпні 2022 року, участі в утриманні та вихованні дитини не бере. Дитина навчається у Великодимерському ліцеї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області з першого класу з 01 вересня 2020 року. За інформацією навчального закладу, за період навчання батько жодного разу не цікавився навчанням сина. Згідно з довідкою Великодимерської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 27 від 05 травня 2023 року, ОСОБА_4 знаходиться на амбулаторному спостереженні лікаря з народження, на прийом до сімейного лікаря дитина завжди звертається у супроводі бабсі ОСОБА_1 , батько здоров'ям дитини не цікавиться. Після смерті матері дитини, дитина знаходиться на утриманні позивача, його бабусі - ОСОБА_1 та дідуся - ОСОБА_6 , які займаються його навчанням, вихованням, піклуються про нього. Враховуючи ту обставину, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 26 червня 2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Представник позивача - адвокат Тетеря Л.М. подала до суду заяву про розгляд справи про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитинибез її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду неповідомлені.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, як орган опіки та піклуванняне з'явився, представник третьої особи Колотаєвська С.П. направила до суду заяву про розгляд справи про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитинибез її участі, долучала рішення виконавчого комітету Великодимерської селищної ради ,яким затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження із дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального законодавства України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із матеріалів справи 18 травня 2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 17 Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_2 , дружини - ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб серії
НОМЕР_3 ).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі міського типу Велика Димерка Броварського району Київської області народився ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області 13 серпня 2013 року. Батько - ОСОБА_2 . Мати - ОСОБА_5 .
Мати ОСОБА_4 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 28 вересня 2015 року зроблений актовий запис № 98 Виконавчим комітетом Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ).
Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та матір'ю малолітнього
ОСОБА_4 - ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Згідно з актом обстеження житлових умов від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживаютьс ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_4 . Для дитини створені необхідні умови для гармонійного та повноцінного розвитку та навчання. Батько дитини - ОСОБА_2 з березня 2016 року проживає окремо та участі у вихованні та матеріальній підтримці своєї дитини не приймає, місце проживання його не відоме.
Відповідно до довідки Великодимерського ліцею Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2016 року по 2020 рік відвідував ЗДО «Журавлик», сплачувала за садочок та спілкувалася з працівниками дитячого садочка бабуся- ОСОБА_1 , батько дитини - ОСОБА_2 жодного разу садочок не відвідував, життям сина не цікавиться.
Згідно з характеристикою ОСОБА_4 , виданою ліцеєм Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, вихованням дитини займаються бабуся ОСОБА_1 з дідусем ОСОБА_6 , батько дитини - ОСОБА_2 не цікавиться навчанням дитини, участі у вихованні та розвитку дитини не бере.
З довідки Великодимерської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 27 від 05 травня 2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на амбулаторному спостереженні, звертається до амбулаторії бабуся ОСОБА_1 , батько дитини - ОСОБА_2 його здоров'ям не цікавиться.
Згідно з довідками виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за вказаною адресою з чоловіком ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_4 .
Згідно із відповідями на запит щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання, наданими відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Вх № 3197 від 26 червня 2023 року, а також відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий Офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області
Вх. № 27952 від 23 червня 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
У висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав, наданого органом опіки та піклування в особі виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області № 310 від 18 липня 2023 року, зазначено про те, що, ОСОБА_2 нехтує виконанням батьківських обов'язків, не бере участі у вихованні дитини, матеріальну допомогу не надає, не цікавиться станом здоров'я, не піклується про моральний та фізичний розвиток сина. У висновку оцінки потреб особи ОСОБА_2 , проведеного працівниками Служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району, наявні ознаки складних життєвих обставин та чинників, повідомив що не відвідував сина через непорозуміння у відносинах з колишньою тещею, відсутня можливість у новій сім'ї утримувати та виховувати сина. Не висловлював бажання брати на себе відповідальність за виховання сина. Працює неофіційно. Проживає з донькою та цивільною дружиною у двокімнатній квартирі, що належить її матері. На засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області ОСОБА_2 не з'явився. У зв'язку з вищезазначеним, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При розгляді даної справи по суті встановлено, що відповідач не займається вихованням свого сина, не цікавиться його життям та здоров'ям. Висновок органу опіки та піклування по доцільність позбавлення батьківських прав є достатньо обґрунтованим, суд погоджується із ним.
Щодо вимоги про стягнення аліментів, то суд керується наступним.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Із відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття. Цей розмір аліментів відповідає принципу розумності, справедливості та добросовісності.
Відповідно до положень частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти підлягають стягненню з часу звернення позивачу до суду із даним позовом, тобто з 16 червня 2023 року.
Згідно із статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі по 1 073) грн 60 коп.(позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини).
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_2 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що він має право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення його батьківських прав й за умови, що дитина за той час не буде усиновлена, а також якщо на час вирішення питання судом про поновлення батьківських прав дитина не досягне повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Аліменти на дитину підлягають стягненню починаючи з - 16 червня
2023 року.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі - 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 );
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 );
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області (зареєстроване місцезнаходження: 07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок № 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04363834).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О.Василишин