ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13732/22 пров. № А/857/16521/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Гінди О. М.
суддів -Гудима Л. Я.
Ніколіна В. В.
перевіривши апеляційну скаргу Військовї частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 380/13732/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч. 1 ст. 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали від 23.10.2023 скаржником подано заяву про поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, яка обгрунтована тим, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення отримано лише 29.08.2023.
Однак, враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з врахуванням вище наведених причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними та заява про поновлення строку апеляційного оскарження містить ідентичні підстави пропуску строку зазначені в апеляційній скарзі, яким суд апеляційної інстанції надав оцінку в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 23.10.2023. Отже, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити виходячи з того, що наведені підстави не є достатніми для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстації.
Крім цього, необхідно зазначити, що відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення прийняте 13.12.2022, а апеляційну скаргу подано 11.09.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом, обчислення строку здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду необхідно довести той факт, що особа не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 не погодившись із прийнятим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022, оскаржувив його в апеляційному порядку 21.12.2022.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністравтиного суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі № 380/13732/22 (а. с. 54).
Цією ж датою винесено ухвалу про призначення справи в порядку письмового провадження на 22 березня 2023 року (а. с. 55).
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900732991375 (а. с. 62), відповідач 10.03.2023 отримав вказані ухвали та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022.
Отже, відповідач повинен був дізнався про порушення свого права, зокрема, наявність рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 - 10 березня 2023 року, тобто з моменту отримання апеляційної скарги ОСОБА_2 , якою оскаржувалося вказане судове рішення і повинен був вчинити активні дії щодо його оскарження.
Однак, відповідач проявив надмірне зволікання в отриманні такої копії.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що отримання 29.08.2023 копії рішення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2023, не змінює момент, з якого відповідач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час з якого відповідач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідач не був позбавлений права отримати копію оскаржуваного рішення та у діях апелянта прослідковується зволікання щодо оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З огляду на приписи ст. 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.
Однак, відповідачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищенаведене, оскільки мотиви заяви про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги аналогічні мотивам викладеним в апеляційній скарзі, скаржником не наведено інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, а тому, в силу приписів пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Військовї частини НОМЕР_1 .
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військовї частини НОМЕР_1 .
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військовї частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 380/13732/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін