ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 756/14180/23
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
21 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції щодо відмови в поновленні пропущеного строку звернення до суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу подана у листопаді 2023 року.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становить - 2 684 грн.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01 січня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;____________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до статті 288 КУпАП він звільнений від сплати судового збору.
Розглянувши вищевказане клопотання, вважаю його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
У той же час, частина друга статті 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Втім, згідно вимог положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
При цьому, Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" були внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору.
Так, статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
З огляду на вказане, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору - відсутні.
Враховуючи, що скаржником не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 684 грн або клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 06 листопада 2023 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню,
Суддя О.М. Оксененко