КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №754/10250/22 Головуючий у 1 інстанції: Журибеда О.М.
Провадження №22-ц/824/11544/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
20 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Болотова Є.В., Олійника В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», поданою представником апелянта - адвокатом Верхоглядом Михайлом Леонідовичем, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ПАТ «КБ «Глобус» звернувся із позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.07.2018 року між ПАТ «КБ «ГЛОБУС», та ОСОБА_1 , укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети №27/289 на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.
Відповідно до умов договору банком відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» на наступних умовах: сума ліміту овердрафту - 24 000,00 грн.; строк дії ліміту овердрафту 12 місяців з 03.07.2018 по 02.07.2019 року; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) - 42,00%; процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) - 0,0001%.
30 березня 2019 року приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, за яким сума погашення боргу на 14.09.2020р. склала: 26 899,48 грн.
Так як заборгованість була погашена лише в рамках суми виконавчого провадження, а з моменту відкриття виконавчого провадження та отримання коштів банком пройшов певний час, то позивач вважає, що заборгованість за договором, яка станом на 21 жовтня 2022 року складає 22 175,50 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по кредиту - 6 782,43 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 14 993,07 грн.; штраф за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту - 400,00 грн.
28 липня 2022 року ОСОБА_1 направлено повідомлення щодо досудового врегулювання спору вих. № 1-935 від 19.07.2022р. про погашення простроченої заборгованості, проте вимоги банку не виконані, прострочену заборгованість не сплачено.
Представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ГЛОБУС» заборгованість за Договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 03.07.2018 року в розмірі 22 175,50.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року в позові АТ «КБ «Глобус» відмовлено.
Відмовляючи АТ «КБ «Глобус» у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, проте вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором виконане відповідачем у зв'язку з фактичним повним виконанням судових рішень про стягнення всієї суми заборгованості за цим договором, а отже таке зобов'язання припинилось.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та їх узагальнені доводи
19 червня 2023 року не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «КБ «Глобус», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, покласти на відповідача судові витрати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначило, що відповідно до змісту заяви-анкети банком встановлено строк дії ліміту овердрафту, а не строк дії договору.
Положеннями п. 6.11 договору сторонами погоджено, що договір набуває чинності в день отримання банком від клієнта письмової заповненої та підписаної заяви на приєднання і діє до закриття рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань.
Апелянт вважає що на підставі ст. 1048 ЦПК України він правомірно нараховував та просив суд стягнути відсотки за користування Овердрафтом.
В зв'язку з цим вважав, що судом не в повній мірі досліджено надані позивачем докази і неправомірно застосовано норми чинного законодавства.
Зазначило, що судом першої інстанції не було враховано докази, які є в матеріалах справи (зокрема, виписки - Додаток 10 та 11, копія типового договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «ГЛОБУС» (для фізичних осіб - пункт 2 додатків), пунктами 4.4.1., 4.2.1., 6.11. якого підтверджено право Банку нараховувати проценти протягом строку дії Договору). А під час ухвалення рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а тому вважає що суд дійшов до помилкових висновків.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзивів на апеляційну скаргу не надходив, відповідач не скористався своїм правом для подачі відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
03.07.2018 між ПАТ «КБ «ГЛОБУС», та ОСОБА_1 , було укладено Договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети №27/289 на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.
Відповідно до умов Договору Банком відкрито Позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» на наступних умовах: сума ліміту овердрафту - 24000,00 грн.; строк дії ліміту овердрафту 12 місяців з 03.07.2018 по 02.07.2019 року; фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) - 42,00%; процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) - 0,0001%. Позичальником не було виконано умови п. 4.З.1., 4.3.2. та 4.7.2. Договору, внаслідок чого виникла заборгованість за Договором, яку Відповідач добровільно не сплатив.
01.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. було вчинено виконавчий напис № 5453 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» заборгованості за Договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 03.07.2018 року в розмірі 26899,48, в тому числі: прострочена заборгованість - 23956,68 782,43 грн.; прострочена заборгованість по процентам - 2942,80 грн.; а всього на загальну суму 27899,48 гривень.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20) та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) зазначено, що за змістом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Позичальником не здійснено погашення заборгованості за договором у строки та спосіб, визначені договором. Банком здійснено нарахування процентів за користування кредитом та відповідно до п. 1.2.5 договору проценти перенесені на прострочену заборгованість.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
АТ «КБ «Глобус» просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, але оскільки основне зобов'язання за кредитним договором виконане відповідачем у зв'язку з фактичним повним виконанням судових рішень про стягнення всієї суми заборгованості за цим договором, а отже таке зобов'язання припинилось.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Д
оводу апелянта щодо правомірності нарахування відсотків відповідно до ст. 1048 ЦПК України та стягнення відсотків за користування Овердрафтом.
Постановою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі N 375/998/15-ц роз'яснено, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов'язаний повернути суми передбачені статтею 625 ЦК України.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до п. 1.1 глави 16 Порядку № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Випадки, коли допускається стягнення коштів або витребування майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, визначені Постановою №1172; серед них: стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, право звернення стягнення на заставлене майно, а також за іпотечними договорами; стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями; стягнення за документами, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди; стягнення за документами, що підтверджують заборгованість з виплати дивідендів та інші випадки, передбачені Постановою №1172.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, після звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Апелянт вважає, що під час винесення рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а тому вважає що суд дійшов до помилкових висновків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто в межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання. Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків. У випадку пред'явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Умови кредитування були погоджені сторонами в заяві-анкеті якою зокрема встановлено строк кредитування, апеляційний суд не приймає доводів апеляційної скарги, що банком встановлено саме строк дії ліміту, а не строк дії договору, який діє до закриття рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань, і відповідачем не надано банку жодних заяв/листів щодо розірвання або припинення дії договору та закриття рахунку, або заперечень щодо чинності та дії договору.
З огляду на вказане апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги про донарахування відсотків і штрафу на суму простроченої заборгованості в розмірі 22 175,50 грн. та включає в себе прострочену заборгованість по кредиту та 6 782,43 та за нарахованими процентами у розмірі 14 993,07 грн., штраф за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту у розмірі 400 грн, оскільки це суперечать умовам кредитного договору про встановлення ліміту овердрафту до договору на відкриття поточного рахунку за обслуговування платіжної картки від 3 липня 2018 року.
З наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами в сумі 22 175,50 грн. та включає в себе прострочену заборгованість по кредиту та 6 782,43 та за нарахованими процентами у розмірі 14 993,07 грн., штраф за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту у розмірі 400 грн, за договірною ставкою, передбаченою умовами кредитної програми «Запасочка» - 42 % річних.
Відтак, правильними є висновки суду першої інстанції, не спростовані доводами апеляційної скарги, що продовження нарахування банком процентів за кредитним договором в зазначеному в ньому розмірі та нарахування штрафу після пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не ґрунтується на вимогах закону і є безпідставним.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом, і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.І. Олійник
Є.В. Болотов