КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
20 листопада 2023 року місто Київ
Справа № 757/21296/23-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/17437/2023
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року (ухвалене у складі судді Бусик О. Л., повне судове рішення складено 13 жовтня 2023 року)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», про скасування арешту
ВСТАНОВИВ
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року позов задоволено.
Скасовано арешт та заборону відчуження зі всього майна, що належить ОСОБА_2 , накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23 липня 2015 року (номер обтяження 10536977 ), в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в інтересах Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13 листопада 2023 року, згідно поштової відмітки, направила на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга надійшла на адресу Київського апеляційного суду 15 листопада 2023 року та передана судді-доповідачу 16 листопада 2023 року.
Дослідивши матеріали скарги суд дійшов висновку, що апеляційне провадження у даній справі не може бути відкрите з наступних підстав.
Апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове - касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Вказує, що процедура сплати судового збору займає деякий час в частині необхідності погодження та проведення виплат через органи казначейства, тому просить відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі.
Проте, суд не приймає вказані доводи, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов:
1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не є позивачем у даній справі, а відтак підстави для відстрочки сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги відповідно до вищезазначених норм відсутні.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 0940/2276/18.
Крім того, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особі може бути відстрочено сплату судового збору, є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 136 ЦПК, як загальної норми, що регулює питання відстрочення сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК та вирішенні питання про відстрочення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року (справа № 0940/2276/18).
Предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому правові підстави для відстрочення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.
Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів скарги, позивачем заявлено 1 немайнову вимогу.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684 грн 00 к., 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1073 грн 60 к.
Отже, при звернені до апеляційного суду з апеляційною скаргою має бути сплачений судовий збір у розмірі 1 610 грн 40 к. (1073,60 * 150%).
Таким чином, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 610 грн 40 к. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В.
УХВАЛИВ
Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2023 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору.
У разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О.В.