ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року Справа № 280/7310/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за лютий, травень, червень 2023 року;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану за лютий, травень, червень 2023 року;
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого, пов'язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Кириленком А.В., який діє на підставі ордеру серії ВН №1275502 від 07.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження служби внаслідок безпосередньої участі у бойових діях 28 лютого 2022 року позивач отримав поранення, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, зокрема у період з 02.03.2023 по 04.05.2023. На думку позивача, враховуючи отримання бойового поранення, він має право на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за періоди стаціонарного лікування внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Крім того, вказує, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась додаткова грошова винагорода у розмірі 30 000 грн за лютий, травень, червень 2023 року. Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за вказані періоди позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 18.09.2023 суд поновив ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
17.10.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№45677), в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , додаткова винагорода 30000 грн на місяць пропорційно виплачувалась по 31.01.2023. Відповідно до вимог Постанови № 168, згідно наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн виплачували як пораненому, по 23.06.2023, після цього сержант ОСОБА_1 був повернений до строю як одужавший. Наступні вибуття на лікування були у якості хворого, а не пораненого, внаслідок відсутності документів, що пов'язують лікування з раніше отриманим пораненням. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 № 1 сержанта ОСОБА_1 з 24.02.2022 призначено на посаду гранатометника 1 гранатометного відділення військової частині НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.36).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2022 № 3 сержант ОСОБА_1 вважається таким, що вибув з 28.02.2022 по пораненню до військової частини НОМЕР_2 (а.с.35 зворотній бік).
Відповідно до перевідного епікризу № 1890 ОСОБА_1 у період з 03.03.2022 по 07.03.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (а.с.15 зворотній бік).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 від 23.06.2022 № 147 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК. Поранення: так, пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 62 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ - обмежено придатний до військової служби (а.с.16).
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.06.2022 № 102 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків за посадою номера обслуги протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 (а.с.35).
За змістом довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.06.2022 № 807 сержант ОСОБА_1 28.02.2022 близько 17-18 години, перебуваючи в районі населеного пункту Василівка Запорізької області, втримуючи оборону на перехресті з напрямку Скельки, отримав травму в результаті артилерійського обстрілу. Характер поранення: мінно-вибухова травма правої ступні з травматичною ампутацією ІІ-ІІІ-IV пальців правої стопи, відкритий уламковий перелом І, V пальців, перелом ІІ-ІІІ плеснових кісток зі зміщенням, перелом головки ІІ плесневої кістки; закритий відривний перелом V п'ясної кістки лівої кисті. Поранення отримано під час виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини та не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком дій, вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.15).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.06.2022 № 103 ОСОБА_1 вважається таким, що вибув у військовий шпиталь військової частини НОМЕР_2 на підставі направлення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 № 806 від 28.06.2022 (а.с.34 зворотній бік).
01.07.2022 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_4 ОСОБА_1 , за якою встановлено наслідки МВП (28.02.2022) правої стопи у вигляді відсутності дистального відділу правої стопи на рівні плесно-фалангових суглобів, консолідованих переломів І-ІІІ плесневих кісток, основи п'ятої плесневої кістки правої стопи з помірним порушенням функції. Поранення: так, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка ВЛК від 01.07.2022 № 2093) (а.с.16 зворотній бік).
08.09.2022 проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_3 . Наслідки вибухової травми (28.02.2022) правої стопи у вигляді відсутності дистального відділу правої стопи на рівні плесно-фалангових суглобів, консолідованих переломів І-ІІІ плесневих кісток, основи п'ятої плесневої кістки правої стопи з помірним порушенням функції. Поранення: так, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка ВЛК від 08.09.2022 № 409) (а.с.17).
На підставі рапорта позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2022 № 267 сержанта ОСОБА_1 , виведеного в розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 допущено до виконання обов'язків за посадою кухара їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 (а.с.34).
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2022 № 280 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 20.12.2022 № 130-РС, на посаду кухара їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_5 , з 22.12.2022 зараховано до списків особового складу (а.с.33 зворотній бік).
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2022 № 284 сержант ОСОБА_1 вважається таким, що вибув на лікування на підставі направлення начальника медичної служби № 289 від 20.12.2022 (а.с.33).
За змістом виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 154883 ОСОБА_1 03.01.2023 встановлено другу групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.24-25).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2023 № 5 сержант ОСОБА_1 з 05.01.2023 вважається таким, що прибув з КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» м.Запоріжжя та приступив до виконання службових обов'язків (підстава: виписка з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 154883 від 03.01.2023) (а.с.32 зворотній бік).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2023 № 9 ОСОБА_1 з 09.01.2023 вважається таким, що вибув у військовий шпиталь військової частини НОМЕР_2 для проходження військово-лікарської комісії (а.с.32).
На підставі рапорту начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 № 229 від 10.01.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.01.2023 № 10 сержант ОСОБА_1 з 10.01.2023 вважається таким, що прибув з військового шпиталю військової частини НОМЕР_2 та приступив до виконання службових обов'язків (а.с.31 зворотній бік).
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.01.2023 № 16 ОСОБА_1 з 16.01.2023 вважається таким, що вибув у військовий шпиталь військової частини НОМЕР_4 для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (підстава: направлення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 № 8/2 від 16.01.2023) (а.с.31).
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2023 № 54 ОСОБА_1 з 23.02.2023 вважається таким, що прибув з військового шпиталю військової частини НОМЕР_4 та приступив до виконання службових обов'язків (а.с.30 зворотній бік).
На підставі направлення начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 №31/1 від 28.02.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2023 № 59 ОСОБА_1 з 28.02.2023 вважається таким, що вибув у Центральний військовий шпиталь на лікування (а.с.30).
Згідно з довідкою-випискою з історії хвороби стаціонарного хворого від 21.03.2023, виданої відділом патології стопи та складного протезування ДУ «ІТО НАМН України», ОСОБА_2 був госпіталізований 02.03.2023 та виписаний 22.03.2023. Діагноз: стан після реампутації переднього відділу правої стопи внаслідок вогнепального (осколкового) поранення ампутаційної кукси переднього відділу правої стопи на рівні голівок плесневих кісток, резидуального больового синдрому. Переведено у КНП «Київський міський госпіталь ветеранів війни» м.Київ для подальшого лікування та реабілітації (а.с.17 зворотній бік).
Про перебування у стаціонарі позивача у період з 02.03.2023 по 22.03.2023 також свідчить довідка № 717 про тимчасову непрацездатність військовослужбовця, видана 22.03.2023 ДУ «Інститут травматології і ортопедії НАМН України» (а.с.18).
Відповідно до виписки з медичної карти ОСОБА_1 КНП «КМКГВВ» № 525 від 04.04.2023 він перебував на стаціонарному лікуванні з 22.03.2023 по 04.04.2023. Діагноз: стан після реампутації переднього відділу правої стопи внаслідок вогнепального осколкового поранення (28.02.2022); ампутаційної кукси переднього відділу правої стопи на рівні голівок плесневих кісток; комбінована контрактура правого гомілковостопного суглоба; резидуальний больовий синдром. Для подальшого лікування переводиться в реабілітаційне відділення КНП «КМКГВВ» (а.с.19).
Згідно з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 637, виданої КНП «Київський міський госпіталь ветеранів війни», ОСОБА_1 перебував у стаціонарі 04.04.2023 та виписаний 04.05.2023 (а.с.20-21).
У зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на тривалому лікуванні наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2023 № 136 до його повернення звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 з 14.05.2023 (а.с.29 зворотній бік).
05.07.2023 представник позивача звернувся до відповідача через Міністерство оборони України із заявою про нарахування та виплату ОСОБА_1 у повному розмірі за період з 28.02.2022 по теперішній час включно щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченою Постановою № 168 з урахуванням фактично виплачених сум, як військовослужбовцю за час перебування на лікуванні (а.с.26-27).
Листом від 01.08.2023 № 2424 представнику позивача повідомлено, що сержанту ОСОБА_1 додаткова винагорода 30000 на місяць пропорційно виплачувалась по 31.01.2023. Додаткову винагороду у розмірі 70 000 грн позивачу, як пораненому, виплачували по 23.06.2022, після цього він був повернений до строю як одужавший. Наступні вибуття на лікування були у якості хворого, а не пораненого внаслідок відсутності документів пов'язуючих лікування з раніше отриманим пораненням. 14.05.2023 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 у зв'язку з його перебуванням на тривалому лікуванні до його повернення. Посилаючись на підпункт 2 пункту 14 розділу XXXIV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зазначає про відсутність підстав для винесення наказу про виплату додаткової винагороди позивачу (а.с.28).
За змістом довідки про грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду за період служби позивачу з лютого 2023 року не нараховується додаткова винагорода (а.с.29).
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні та за лютий, травень, червень 2023 року, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (на момент виникнення спірних відносин, у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 свідчить про наявність лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: 1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; 2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Водночас підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (аналогічна норма міститься у частині одинадцятій Розділу XXXIV наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260).
Судом встановлено, що позивач отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 28.06.2022 № 807.
З матеріалів справи встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах, зокрема у період з 02.03.2023 по 22.03.2023 у ДУ «Інститут травматології і ортопедії НАМН України», з 22.03.2023 по 04.04.2023 у відділенні хірургії КНП «Київський міський госпіталь ветеранів війни», з 04.04.2023 по 04.05.2023 у відділенні реабілітації КНП «Київський міський госпіталь ветеранів війни». Вказане підтверджується довідкою-випискою з історії хвороби стаціонарного хворого від 21.03.2023, виданої ДУ «ІТО НАМН України»; довідкою про тимчасову непрацездатність , виданої 22.03.2023 ДУ «ІТО НАМН України»; випискою з медичної карти від 04.04.2023, виданої КНП «КМКГВВ»; випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 04.05.2023, виданої КНП «КМКГВВ».
Довідками ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 23.06.2022 № 147, ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 01.07.2022 № 2093 та ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 08.09.2022 № 409 встановлено, що поранення, у зв'язку з якими позивач проходив подальше лікування, - «так, пов'язане із захистом Батьківщини». На підставі статті 62 графи ІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
Крім того, через отримане позивачем поранення йому безстроково було встановлено другу групу інвалідності, причиною якої зазначено «поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини».
З урахуванням наведеного та фактичних обставин справи, беручи до уваги наявність досліджених доказів щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні (такі були долучені до заяви представника позивача при досудовому врегулюванні спору), суд критично оцінює твердження відповідача щодо відсутності документів, пов'язуючих лікування з раніше отриманим пораненням.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 28.02.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені статтею 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 28.02.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Стосовно вимог що ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за лютий, травень, червень 2023 року суд зазначає наступне.
У редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (діяла у період з 21.01.2023 по 10.08.2023) у пункті 1 Постанови № 168 у першому реченні абзацу першого після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,» (абзаци перший, третій підпункту 1 пункту 1); абзац шостий після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,» (підпункт 3 пункту 1); пункт 2-1 викладено в такій редакції: «2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.».
Згідно із пунктом 1 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Абзацами першим-п'ятим пункту 8 розділу 1 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього (пункт 14 розділу 1 Порядку № 260).
Виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України (пункт 16 розділу 1 Порядку № 260).
Згідно із пунктом 17 розділу 1 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Суд зазначає, що до 01 лютого 2023 року Порядком № 260 не було врегульовано виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану. За наказом Міністерства оборони від 25.01.2023 № 44 Порядок № 260 доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який підлягає застосуванню з 01 лютого 2023 року.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Згідно із пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 8 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 9 розділу XXXIV Порядку № 260).
У період з 01.06.2022 до 31.01.2023 виплата військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 була врегульована окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (далі - Окреме доручення).
Відповідно до пункту 2 Окремого доручення на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Відповідно до абзаців третього-шостого пункту 3 Окремого доручення документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно із пунктом 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).
Пунктом 6 Окремого доручення визначено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно із підпунктом 9.4 пункту 9 Окремого доручення до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З вищенаведених правових норм слідує наступне:
- до 31.01.2023 умовами виплати передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць були: 1) період дії воєнного стану; 2) проходження особою військової служби (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби). Виплата такої винагороди здійснюється за наказом командира військової частини.
- з 01.02.2023 умовами виплати такої додаткової винагороди є: 1) період дії воєнного стану; 2) виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань).
При цьому виплата додаткової винагороди здійснюється за наказом командира військової частини, підставою для видачі якого є: бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки або бойові донесення, постові відомості, рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Судом встановлено, що з лютого по червень 2023 року ОСОБА_1 не нараховувалась та відповідно й не виплачувалась додаткова грошова винагорода, про що свідчить довідка про грошове забезпечення позивача.
Разом з тим, оскільки обов'язковою умовою для виплати 30000 грн у спірний період (лютий, травень, червень 2023 року) є виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), а докази виконання такого в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу у спірні періоди додаткової винагороди, тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 28.02.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн за періоди з 02.03.2023 по 22.03.2023, з 22.03.2023 по 04.04.2023, з 04.04.2023 по 04.05.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 28.02.2022, пов'язаним із захистом Батьківщини.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.11.2023.
Суддя К.В.Мінаєва