Справа № 456/5059/23
Провадження № 2/456/1242/2023
РІШЕННЯ
іменем України
17 листопада 2023 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Кулешник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 який був зареєстрований 18 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №99. Крім цього, просить визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем, а місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з відповідачем. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що сторони являються людьми з різними характерами, у них різний світогляд. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, зокрема такими, як повага до чоловіка, піклування про створення в сім'ї доброзичливої, сприятливої морально-психологічної атмосфери. Протягом останніх років шлюбне життя з відповідачем стало нестерпним, оскільки відповідач постійно принижує позивача, що відображається у негативному впливі на нього та їхніх неповнолітніх дітей. Крім цього, з ініціативи відповідача між сторонами постійно виникали сварки, суперечки, внаслідок чого позивач душевно страждає. Позивач неодноразово намагався зберегти їхню сім'ю, однак відповідач протягом тривалого часу не змінює своєї поведінки, не прагне змінити своє ставлення до чоловіка та не розуміє всієї відповідальності подружнього життя. Також сторони припинили ведення спільного господарства та з жовтня 2022 року не проживають разом, їхній шлюб існує формально, а тому позивач просить шлюб розірвати. Від вказаного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що неповнолітньому сину ОСОБА_3 буде краще проживати разом із ним, а неповнолітній дочці ОСОБА_4 буде краще проживати разом із відповідачем ОСОБА_2 , оскільки остання не займається вихованням їхнього старшого сина ОСОБА_3 , постійно перебуває на роботі, а у вільний час інтересами сина не цікавиться.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала повністю та не заперечує проти розірвання шлюбу та визначення місця проживання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з позивачем та місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.
Представник виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області Скрицька Н.Б. в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог в частині визначення місця проживання неповнолітніх дітей у зв'язку з відсутністю спору між батьками стосовно визначення місця проживання їхніх неповнолітніх дітей.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов задоволити.
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 18.04.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 18.04.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис №99.
Від вказаного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 15.03.2016 року виконавчим комітетом Моршинської міської ради Львівської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого 08.01.2019 року виконавчим комітетом Моршинської міської ради.
Згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони з жовтня 2022 року спільно не проживають, не ведуть спільно господарство, шлюбні відносини не підтримують, втратили почуття любові та поваги один до одного, шлюб існує формально, примиритися не бажають, відповідач позов визнала повністю, а тому суд вважає необхідним шлюб розірвати.
З листа виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 17.11.2023 року вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 15.11.2023 року розглянуто питання щодо визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено, що батько дітей ОСОБА_1 просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним, а доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю дітей - ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_2 не заперечила щодо такого визначення місця проживання їхніх неповнолітніх дітей, про що і зазначила у своїй заяві від 08.11.2023 року.
Відповідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони- здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Крім того, ч. 3 ст. 9 Конвенції проголошує правило про те, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Натомість Конвенція про права дитини є міжнародним договором і саме її норми застосовуються в даному випадку судом, як частина національного законодавства.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці керується саме вищезгаданими приписами Конвенції та покладає в основу своїх рішень принцип дотримання "якнайкращих інтересів дитини".
Враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства та норм міжнародного права, а також те, що відповідач не заперечила проти визначення місця проживання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з позивачем, суд приходить до висновку про підставність та обгрунтованість вимог позивача, а тому вважає необхідним визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , та місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 18 квітня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Стрию реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області , актовий запис №99.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_2 залишити без змін.
Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2023 року.
Головуючий суддя С. С. Сас