Справа № 296/9199/23
2/296/2806/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Бабич А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника позивача Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради - Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії,-
ВСТАНОВИВ:
20.09.2023 представник позивача ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії в сумі 42335,27 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 2684,00 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначила, що квартира АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуенерго» Житомирської міської ради, споживачами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З 01.10.2015 року по 01.08.2023 року відповідачі не в повному обсязі сплачують за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 42335,27 грн.
Представник позивача, що підприємство неодноразово нагадувало відповідачам про необхідність оплати заборгованості за надані послуги централізованого опалення та необхідність їх погашення шляхом розміщення даної інформації у квитанціях на оплату, проте, відповідачі борг не сплачують.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21.09.2023 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача до суду не з'явилася. Через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідачі в судове засідання призначене на 21.1.2023 не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
19.10.2023 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування терміну позовної давності та вказав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є неналежними відповідачами по справі, оскільки вони всі є квартиронаймачами,та саме на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за посдлуги теплопостачання (а.с.36, 37)
24.10.203 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про застосування терміну позовної давності при цьому вказує, що строк позовної давності скінчився 01.10.2018, а позов подано 21.09.2023 (а.с.39)
26.10.203 відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування терміну позовної давності при цьому вказує, що строк позовної давності скінчився 01.10.2018, а позов подано 21.09.2023 (а.с.50)
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, споживачами є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте, письмовий договір на надання послуг з теплопостачання між сторонами не надано.
Згідно довідки про склад сім'ї від 19.09.2023 в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 (квартиронаймач), ОСОБА_2 (невідомо), ОСОБА_3 (син), за ними рахується особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 4).
У період з 01.10.2015 року по 01.08.2023 року відповідачі не сплачують за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 42335,27 грн., яка наразі є несплаченою.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги».
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно із частиною 1 статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до положень статті 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Порядок оплати житлово-комунальних послуг визначений у статті 9 названого Закону, відповідно до якого споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.
Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , забезпечується послугами централізованого опалення на площу 31,60 кв.м, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, та на вказану адресу відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї від 19.09.2023 в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 (власник/квартиронаймач), ОСОБА_2 (невідомо), ОСОБА_3 (син), за ними рахується особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 4).
В поданих до суду заявах відповідачі також вказали, що їх місцем проживання є квартира АДРЕСА_2 (а.с.36,39,50)
Крім того ОСОБА_1 у своїй заяві вказує, що квартира перебуває в комунальній власності він, ОСОБА_3 ОСОБА_2 є квартиронаймачами (а.с.37)
З 01.10.2015 по 01.08.2023 послуги відповідачам надавалися фактично, оскільки відсутній договір.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.18 Правил).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Разом з цим матеріали цивільної справи не містять договору укладеного між сторонами.
З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що відсутність між сторонами письмового договору щодо послуг з теплопостачання не впливає на правильність вирішення спору, оскільки положеннями статей 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника (наймача) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі такий висновок зробив Верерховний суд у постанові від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц.
Отже користувачі зобов'язані сплачувати послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії навіть за відсутності договору, тобто за фактичне користування такими послугами.
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг
За правилами ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, оскільки відповідачі забезпечуються послугами з централізованого опалення тнаявні підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за послуги централізованого опалення в солідарному порядку.
Щодо клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Позов пред'явлено до суду 20.09.2023 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду (а.с.1) за позовними вимогами період стягнення - з 01.10.2015 по 01.08.2023
Оскільки загальний строк позовної давності - 3 роки, то відповідно то він би мав сплити у листопаді 2018 року проте він не сплив станом на 20.09.2023 (день подачі позову) оскільки, продовжився з 12.03.2017 в силу дії п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України оскільки діяв карантин.
Таким чином строк позовної давності застосуванню не підлягає.
Щодо неналежних відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, про що вказано в постанові Великої палати Верховного суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-Ц
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають в квартирі АДРЕСА_2 (а.с.4,36,39,50,54) та є споживачами фактичних послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії нарівні з ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є належними відповідачами поряд з ОСОБА_1 .
За таких обставин, позов є таким, що підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн (а.с. 9).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 894,66 грн., з кожного оскільки не передбачено солідарного стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 18, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов представника позивача Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради - Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити .
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП суду не наданий , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (місцезнаходження за адресою: 10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, ЄДРПОУ 35343771) заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за період з 01.10.2015 року по 01.08.2023 року, в сумі 42335 (сорок дві тисячі триста тридцять п'ять)гривень 27 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (місцезнаходження за адресою: 10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, ЄДРПОУ 35343771) по 894 ( вісімсот дев'яносто чотири) гривні 66 копійок витрат по сплаті судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 21.11.2023
Cуддя В. М. Шкиря