Справа № 296/11565/23
1-кс/296/4283/23
Іменем України
17 листопада 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12023060000000260 від 17.05.2023 про арешт майна
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження встановлено, що громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, організували злочину групу, противоправною метою діяльності якої є вчинення корисливих умисних злочинів, спрямованих на привласнення та заволодіння майном ДП «ЖБТЗ» і Міністерства оборони України.
Досудовим розслідуванням установлено, що В ході проведення досудового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно з розподілом ролей, здійснюють формальний вхідний контроль ТМЦ, поставлених ОСОБА_8 , що у подальшому призводить до реалізації загального злочинного умислу.
До проведення ремонтних робіт обладнання ОСОБА_11 залучив ОСОБА_4 , який в минулому працював на керівних посадах в ДП «ЖБТЗ» та має необхідний досвід та коло знайомств, щоб здійснювати кваліфікований ремонт ТМЦ державного підприємства. Для реалізації механізму заволодіння комплектуючих ОСОБА_4 домовився з працівником заводу ОСОБА_12 про постачання дефіцитних деталей, що перебувають у його безпосередньому доступі як слюсаря-електрика з ремонту оптичного обладнання цеху №6 та подальший спільний ремонт за місцем проживання ОСОБА_4 у спеціально обладнаному гаражі.
Згідно з визначеними функціями, до реалізації протиправного механізму із заволодіння державним майном членами злочинної групи залучено офіцера філії НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України (з місцем дислокації на ДП «ЖБТЗ») ОСОБА_13 , відповідального за результати поглибленого дефектування та списання дефіцитних комплектуючих під виглядом бракованих, ввірених ОСОБА_9 , та до яких мають доступ ОСОБА_10 , ОСОБА_14 і ОСОБА_12 .
ОСОБА_13 , діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, також особисто здійснює діяльність із заволодіння ТМЦ, що перебувають на ДП «ЖБТЗ», з метою їх подальшої реалізації на ДП «ЖБТЗ» через невстановлені комерційні структури.
Також встановлено, що організатором злочинної групи ОСОБА_7 та співучасником ОСОБА_15 здійснюється закупівля ТМЦ, які належать ДП «ЖБТЗ», у ОСОБА_16 (сина колишнього водія автотранспортного господарства заводу ОСОБА_17 ) та ОСОБА_18 (колишнього начальника складу ДП «ЖБТЗ») які виступають посередниками між невстановленими працівниками підприємства та учасниками вчинення кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування встановлено місця зберігання ТМЦ незаконного походження, а саме: ОСОБА_7 використовує гаражне приміщення № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі «Кам'янка», де проводить зустрічі та передає ОСОБА_8 підготовлені деталі для продажу на завод. Також до вказаного приміщення ОСОБА_8 привозить деталі, які не пройшли вхідний контроль на підприємстві. Разом з цим ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_15 використовують як склади для зберігання незаконно отриманих ТМЦ 4 гаражні приміщення в гаражному кооперативі «Простір».
Слідчий також зазначив, що 14.11.2023 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/11244/23 від 07.11.2023 проведено обшук в автомобілі «Opel Zafira», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено автомобіль «Opel Zafira», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 .
14.11.2023 слідчим у кримінальному провадженні вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
У зв'язку з викладеним, арешт вищевказаних об'єктів майна у даному кримінальному провадженні необхідний для забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав викладених в ньому.
Власник майна та представник власника майна в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання. Зазначили, що вказаний автомобіль є єдиним засобом пересування ОСОБА_4 , який має проблеми з хребтом. Вказали, що майно вилучене у особи, яка не є навіть свідком у кримінальному провадженні. Під час обшуку ОСОБА_4 було добровільно все надане на прохання слідчих, тому просили відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали вважаю за необхідне зазначити наступне.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98. КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 173. КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Приписами ч.10 ст.170 КПК України визначено, зокрема, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).
Слідчий суддя зазначає, що приєднані до клопотання докази не підтверджують той факт, що вилучений під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді у ОСОБА_4 автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні або зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить iншi вiдомостi, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набутий кримінально протиправним шляхом, спеціально виготовлений або пристосований для вчинення злочинів.
Так, у протоколі обшуку від 14.11.2023 зазначено, що під час обшуку речей та документів, які мають значення для кримінального правопорушення виявлено не було, однак автомобіль вилучається та переміщається на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
Також, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не наведено достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно, не доведено існування ризиків, визначених у абзаці 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, належним чином не обґрунтовано мету застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
При цьому, в матеріалах провадження немає будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на конкретне майно.
Також слідчий суддя бере до уваги і те, що будь-які докази, які б підтверджували можливість відчуження майна, в органу досудового розслідування відсутні, що у свою чергу свідчить і про те, що клопотання базується на припущеннях за усіма, наведеними у ньому правовими позиціями.
Враховуючи викладене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись статтями 98, 170-172, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , поданого в межах кримінального провадження №12023060000000260 від 17.05.2023 про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1