Справа № 296/6091/23
2/296/2171/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
в складі: головуючого судді Драча Ю.І.
секретаря судового засідання Алексеєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені і за дорученням якого діє представник - адвокат Савіцька Анна Олегівна звернулись до суду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що позивач - ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 та фактичним користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Неодноразово квартира, що знаходиться у власності ОСОБА_1 та користуванні ОСОБА_2 підлягала затопленню по вині сусідів, що проживають поверхом вище за адресою: АДРЕСА_2 та власниками якої є відповідачі по справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Останній раз квартира була затоплена 16-17 березня 2023 року, що підтверджується Актом залиття жилого приміщення. Розмір завданої відповідачами шкоди становить 33217,16 грн. Позивачі також зазначили, що відшкодування підлягає моральна шкода, яку оцінюють у 5000,00 грн. моральна шкода полягає у завданні моральних та душевних страждань, завданих пошкодженням майна та пов'язана з перенесенням незручностей через проживання у пошкодженій підвищеною вологістю квартирі. Враховуючи викладене, виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
15.11.2023 представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності. Про прийняття заочного рішення не заперечує.
У судові засідання призначені на 13.09.2023, 11.10.2023, 15.11.2023 відповідачі не з'явились.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 14.07.2023, позовна заява з доданими до неї матеріалами та повістки, були направленні за юридичною адресою відповідачів, однак повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутні за вказаною адресою».
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідачі належним чином повідомлена про порядок розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування частки квартири від 01.10.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бондарчук Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 971 а також копією спадкового договору від 07.10.210 посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бондарчук Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1040.
ОСОБА_2 є користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 та проживає в ній, що підтверджується копією спадкового договору від 07.10.210 посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бондарчук Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1040.
Відповідачі по справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 13.04.2023.
З акту від 17.03.2023 складеного в складі комісії: головного інженера Олійник О.Д., слюсарів-сантехніків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та затвердженого директором ПП «КК «ВЖРЕП № 9» вбачається, що 16 та 17 березня ними було здійснено комісійний вихід за адресою: АДРЕСА_1 для з'ясування обставин залиття вказаної квартири, згідно звернень її власника - ОСОБА_2 . В ході обстеження було встановлено, що внутрішньобудинкові мережі водопостачання та водовідведення житлового будинку АДРЕСА_3 , які обслуговує ПП «КК «ВЖРЕП № 9» в межах своїх повноважень, знаходяться в справному технічному стані, витоків води немає.
Водночас було виявлено, що 16 та 17 березня 2023 року сталось залиття квартири АДРЕСА_4 з вище розташованої квартири АДРЕСА_5 через недбале та безвідповідальне ставлення мешканців останньої до правил експлуатації внутрішньоквартирних систем водопостачання та водовідведення, зокрема в кухні квартири АДРЕСА_5 було виявлено розгерметизацію труби водовідведення.
Внаслідок залиття, в квартирі АДРЕСА_4 на стелі та стінах кухні, коридору і ванної кімнати було виявлено вологі жовті плями, підлога у вказаних приміщеннях також має сліди вологи, в кутку на стелі та стінах кімнати, площею 10,4 м , мають місце вологі плями.
Згідно висновку за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 08.05.2023 № 1558/05-2023 вартість завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_6 , що сталося 16 та 17 березня 2023 року та відображено в акті про залиття житлового приміщення від 17 березня 2023 рок, згідно результатів проведеного обстеження та аналізу наданих на дослідження матеріалів в діючих цінах на момент проведення дослідження складає 33217,16 грн. в тому числі з ПДВ (20%): 5536,19 грн.
Згідно статті 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Статтею 10 Житлового кодексу України визначено, що громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
У відповідності до статті 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати і порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.
Відповідачами по справі заперечень щодо позовних вимог надано не було, заперечень щодо проведення експертизи щодо визначення суми шкоди також не надано.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Таким чином, умовою покладення на відповідача відповідальності за шкоду, завдану позивачу, є наявність вини останньої у спричиненні вказаної шкоди.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (Постанова Верховного Суду від 26.09.2018р. по справі № 569/14230/15-ц (провадження № 61-7934св18).
З наведених підстав, враховуючи суму витрат зазначену позивачем при зверненні до суду з позовом, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 33217,16 грн. завданої матеріальної шкоди.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, дані кошти слід стягнути з відповідачів на користь позивача. Стягненню з відповідачів підлягають і судові витрати за проведення експертизи у розмірі 3 000,00 грн.
В частині стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд погоджується з доводами позивача ОСОБА_2 , що внаслідок залиття квартири, йому, як фактичному користувачу квартири, який зареєстрований в ній та проживає, завдано душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів щодо нього, переніс емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили його звичний спосіб життя, призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від нього додаткових витрат часу, залучення душевних та матеріальних зусиль.
Таким чином, з урахуванням вимог позивача ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана внаслідок залиття квартири, та пов'язана з розладом нормального життя, нервовою напругою та переживаннями, пов'язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачами має бути відшкодовано на користь позивача моральна шкода у розмірі 5 000 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також, на користь позивача ОСОБА_2 з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 4, 5, 11-13, 43, 76-77, 81, 83, 141, 263-265 ЦПК України 3, 15-16, 23, 383, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 33217 ( тридцять три тисячі двісті сімнадцять) грн. 16 коп., витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя Ю. І. Драч