ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
16.11.2023Справа № 910/17625/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон"
до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
2) Міністерства фінансів України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1)Національний банк України
2)Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"
3) Кабінет Міністрів України
про визнання недійсними договорів
Суддя Усатенко І.В.
Представники учасників справи
від позивача: Пелепецький В.Д.
від відповідача-1: Бауліна В.О.
від відповідача-2: Іщенко Р.А.
від третьої особи-1: Крайдуба В.І.
від третьої особи-2: не з'явились
від третьої особи-3: Меньшикова О.Я.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Філон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 2) Міністерства фінансів України, у якому позивач просить суд:
- визнати недійсним з моменту укладення Договір про придбання акцій №31/2016 від 20 грудня 2016 року та Акт приймання-передавання за Договором про придбання акцій від 20 грудня 2016 року, що укладені між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Славкіної Марини Анатоліївни, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Філон", від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шевченко Андрій Миколайович;
- визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу акцій банку №БВ- 744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року та Акт виконання зобов'язань до Договору купівлі- продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21 грудня 2016 року, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016, були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шевченко Андрій Миколайович в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в частині, що стосується прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Філон".
Ухвалою суду від 19.12.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
24.12.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 19.12.2019 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2020.
Ухвалою суду від 30.01.2020 відкладено підготовче засідання на 27.02.2020, залучено до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Національний банк України, Державна організація "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
14.02.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення документів з додатками.
25.02.2020 від третьої особи 1 надійшли пояснення з додатками.
27.02.2020 представник відповідача 2 заявив клопотання про залучення до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Кабінет Міністрів України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Кабінет Міністрів України; зупинено провадження у справі №910/17625/19 до розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/7436/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Філіон" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПриватБанк", Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та наказів; зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
05.10.2023 до відділу діловодства суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтовано наявністю підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №590-IX.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.11.2023.
03.11.2023 через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому заявник просить суд закрити провадження у даній справі на підставі пункту 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності".
13.11.2023 через канцелярію суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
16.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки, представництво інтересів позивача здійснює новий представник.
В підготовче засідання 16.11.2023 представник третьої особи-2 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Позивачем заявлено подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Представники відповідачів та третіх осіб-1, 3 заперечували проти задоволення клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Позивач наділений процесуальними правами згідно ч. 1 ст. 42 ГПК України. Проте ч. 2 ст. 42 ГПК України передбачає і обов'язки позивача, зокрема: учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд, протокольною ухвалою від 16.11.2023 відмовив позивачу у задоволенні його клопотання, в зв'язку з необгрунтованістю.
В підготовчому засіданні 16.11.2023 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/7436/17.
Представники відповідачів та третіх осіб проти задоволення клопотання заперечували.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Частиною сьомою статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 тощо).
Тобто, розумність строків розгляду справи визначається індивідуально в кожному провадженні, виходячи із конкретних його обставин, в той час як саме на суд покладається обов'язок дотримання таких строків.
Також, поряд з дотриманням строків розгляду справи на суд покладається обов'язок ефективного справедливого розгляду, що досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами (Рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії").
У рішеннях ЄСПЛ від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ від 15 листопада 2007 року у справі "Хамідов проти Росії").
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
При цьому, важливим є факт ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, що, безумовно, в силу положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" відкладає розгляд адміністративної справи №826/7436/17 на невизначений час.
На переконання суду, в контексті викладеного та, враховуючи процесуальне законодавство, повторне зупинення провадження у даній справі до вирішення адміністративного спору, призведе до надмірного та необґрунтованого затягування розгляду справи та суперечитиме основоположним засадам та принципам судочинства та практиці ЄСПЛ.
Судом протокольно відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справи до розгляду адміністративної справи №826/7436/17, оскільки це призведе до невиправданого затягування розгляду даної справи, та об'єктивної можливості її розгляду без отримання рішення суду у справі №826/7436/17, яке набрало законної сили.
Також в підготовчому засіданні 16.11.2023 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання 64 народних депутатів України № 3/239(20) від 11.06.2020 щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", його окремих положень, а також положень інших законодавчих актів в редакції цього Закону та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.
Представником позивача озвучено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання, яке в тому числі стосується оцінки конституційності норм п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності".
Представники відповідачів та третіх осіб заперечували проти задоволення клопотання.
Розглянувши вказане клопотання та заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст.227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Заявник обґрунтовує необхідність зупинення провадження у справі об'єктивною неможливістю її розгляду до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за Конституційним поданням, оскільки рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі, що унеможливить перегляд ухвали про закриття провадження у справі №910/17625/19 за виключними обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Заявник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.11.2020 у справі №4819/49/19, зокрема й про те, що чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Вказане свідчить, що у випадку визнання Конституційним Судом України неконституційним п. 7 розд. II Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", Конституційний Суд України за необхідності встановить особливий порядок і строк виконання свого рішення.
Також суд звертає увагу на те, що ч 1 ст.11 ГПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України (частини 2, 3 ст.11 ГПК України).
Положення ч.6 ст.11 ГПК України передбачають, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
За наслідком розгляду справи №910/18214/19 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 15.02.2023, у якій вирішувалося питання застосування частин 3 і 4 ст.5 ГПК в редакції Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності". При цьому, Велика Палата Верховного Суду у справі №910/18214/19 не дійшла висновку, що вказаний закон суперечить Конституції України та, відповідно, застосувала цей закон. Велика Палата Верховного Суду не внесла до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону, можливість чого передбачена положеннями ч.6 ст.11 ГПК.
Враховуючи зазначене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/17625/19 до розгляду Конституційним Судом України Конституційного подання.
В підготовчому засіданні 16.11.2023 представник позивача зазначив, що позивачем в електронному суді було сформовано заяву про зміну предмету позову. Судом встановлено, що станом на час проведення підготовчого засідання 16.11.2023 до суду від позивача не надходило будь-яких заяв про зміну предмету чи підстав позову.
Позивач просив долучити до матеріалів справи в паперовому вигляді заяву про зміну предмету позову без доказів направлення її іншим учасникам справи. Позивач не заперечував, що дана заява не була ним направлена іншим учасникам.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
В паперовому вигляді заява про зміну предмету позову, що позивач в підготовчому засіданні просив долучити до матеріалів справи, не була направлена іншим учасникам справи, а тому суд повернув її позивачу без розгляду.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України).
В підготовчому засіданні 16.11.2023 судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України.
Положеннями ч. 2 ст. 195 ГПК України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Частинами 1-3 ст. 196 ГПК України встановлено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі ст. 182 ГПК України з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, заслухавши думку представника позивача справи щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
За результатами підготовчого засідання, проведеного 16.11.2023, в якому судом встановлено порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті в порядку передбаченому ст. 208-210 ГПК України, суд вважає за необхідне закрити підготовче засідання у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 182, п. 18 ч. 2 ст. 183, ст. 194-196, 208-210, 232-234 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Закрити підготовче провадження.
2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 23.11.23 о 14:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
3. Повідомити учасників справи про судове засідання, їх явка в судове засідання не є обов'язковою.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua
Дана ухвала набирає чинності з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко