Справа № 522/15146/22
Провадження № 2з/522/403/23
УХВАЛА
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
21 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши заяву адвоката Воронцова Віктора Геннадійовича, який представляє інтерси ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, по якому просить:
1. Усунути перешкоди в користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Виселити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої являється ОСОБА_1 , без надання іншого житлового приміщення.
15 листопада 2023 року до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, наступним шляхом:
встановлення заборони ОСОБА_2 , малолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_3 чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням у справі № 522/15146/22 законної сили;
встановлення заборони будь-яким третім особам, крім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 користуватися квартирою за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням у справі № 522/15146/22 законної сили.
Головуючий суддя Абухін Р.Д. з 13 по 17 листопада 2023 року був залучений до проходження підготовки суддів місцевих загальних суддів для підвищення кваліфікації на 2023 рік.
На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст. 149 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України в пункті 4постанови №9 від 22 грудня 2006р. «Про застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Аналізуючи заяву про забезпечення позову, суддя приходить до висновку, що заявником не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не надано відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також відомостей, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Єдиною метою для забезпечення позову є не захист усіх прав і інтересів сторін, а виключно забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, за таких умов забезпечення позову застосовується у разі потенційного ризику неможливості виконання рішення суду. У даному випадку наявність такого ризику не доведено, а тому підстав для забезпечення позову не встановлено.
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Крім того, зі змісту заяви вбачається, що запропонований заявником захід забезпечення позову фактично є ідентичними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника.
З огляду на викладене, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, може призвести до порушення балансу інтересів сторін, і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст. 150 ЦПК України є неприпустимим.
Таким чином, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 слід відмови.
Керуючись ст.ст.149-153,353,354ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви адвоката Воронцова Віктора Геннадійовича, який представляє інтерси ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Р. Д. Абухін
21.11.2023