ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20.11.2023м. ДніпроСправа № 904/5947/23
Суддя Рудь І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Зерній Валентини Дмитрівни, м. Жовті Води Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Бедрінець Ігора Івановича, м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 89 601 грн 10 коп. за договором суборенди нежитлового приміщення від 11.11.2022 № 04/01/02-2022
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Зерній Валентина Дмитрівна звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 31.10.2023 №31/10, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Бедрінець Ігора Івановича заборгованість у розмірі 89 601 грн 10 коп., з яких: 64 819 грн 48 коп. - основний борг, 7 292 грн 51 коп. - пеня, 1 185 грн 64 коп. - 5% штраф, 2 977 грн 30 коп. - 3% річних, 13 326 грн 17 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору суборенди нежитлового приміщення від 11.11.2022 № 04/01/02-2022.
Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку складає 8 000 грн 00 коп., просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати орендної плати та компенсації за комунальні послуги.
Дослідивши подану позовну заяву, господарський суд вважає, що вона підлягає поверненню позивачу без розгляду, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Виходячи з вищевказаної норми закону, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів не допускається. А з урахуванням ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Натомість, подана до суду позовна заява не містить власноручного підпису чи електронного цифрового підпису Фізичної особи-підприємця Зерній Валентини Дмитрівни, на ній проставлений факсиміле. Крім того, за допомогою факсиміле завірені й копії документів, що додані до позовної заяви (шляхом накладення підпису на напис на звороті "Копії документів згідно з оригіналом. Прошито та пронумеровано 43 аркуші"), а також розрахунок суми позову, опис вкладенні у цінний лист на ім'я відповідач тощо. Належних та допустимих доказів на підтвердження використання факсиміле позивачем до суду не надано.
Суд зазначає, що оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 4, ст. 46, ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Наявність на позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати (аналогічна позиція також викладена в ухвалах Верховного Суду від 22.01.2018 у справі №922/1902/17 та від 26.01.2018 у справі №922/1743/17, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16).
Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що подана позовна заява підписана позивачем чи його повноважним представником.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За приписами ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Виходячи з викладеного, позовна заява з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ч. 2 ст. 162, п. 1 ч. 5, ч. 6 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Повернути подану позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (позивачу): позовна заява з додатками на 61 арк., в тому числі квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 110 від 30.10.2023 про сплату судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.А. Рудь