ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" листопада 2023 р. Cправа №902/909/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю представника позивача Великої О.І. (довіреність б/н від 09.11.2022),
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро інтертрейд", м.Бершадь Гайсинського району Вінницької області
про стягнення 117602,64 грн заборгованості за договором поставки
ВСТАНОВИВ:
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро інтертрейд" 117602,64 грн заборгованості, що нарахована в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №АП-19-0117 від 24.01.2023 в частині повної оплати за отриманий товар, яка складається з 80000,00 грн основної заборгованості; 12000,00 грн - штрафу; 11945,21 грн - пені; 7890,41 грн - 40% річних; 3997,81 грн - 96% річних та 1769,21 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі №902/909/23, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.09.2023.
За результатами слухання справи, 04.09.2023, постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 10.10.2023.
02.10.2023 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" б/н від 29.09.2023 (а.с.65), в якому заявник просив залучити до участі у справі №902/909/23 співвідповідача - фізичну особу ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.10.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення співвідповідача б/н від 29.09.2023; закрито підготовче провадження та призначено справу №902/909/23 до судового розгляду по суті на 09.11.2023.
На визначену судом дату, 09.11.2023, з'явилась представник позивача Велика О.І.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (листа з ухвалою суду від 10.10.2023 (а.с.79)).
Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.
У зв'язку з ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
24.01.2023 між позивачем (надалі за текстом також - Постачальник) та відповідачем (надалі за текстом також - Покупець) укладено договір поставки №АП-19-0117 (а.с.8-18), за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з узгодженими Специфікаціями, поставити засоби захисту рослин, мікродобрива біологічні та/або посівний матеріал, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити їх вартість за цінами, зазначеними в специфікації (п.1.1. Договору).
За цим Договором найменування товару, його асортимент, кількість, умови, строки поставки та ціна визначається специфікаціями (Додаток №1 до цього Договору), які є невід'ємними частинами даного Договору (п.1.2. Договору).
Згідно з п.2.15. Договору право власності на поставлений товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту (дати) одержання товару Покупцем і засвідчуються видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Датою поставки вважається дата передачі Постачальником Товару покупцю, яка вказана у відповідній видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.
Відповідно до п.3.1. Договору ціна Товару, що поставляється, визначається та вказується Сторонами на підставі Специфікації. У погоджену Сторонами ціну Товару входять усі витрати, що несе Постачальник при виготовленні та поставці Товару. Постачальник має право приймати рішення про зміну цін на Товар, що поставляється, на свій розсуд з обов'язковим письмовим обґрунтуванням причини зміни ціни на Товар.
В п.8.4. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 8 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане.
Покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару (порушення розділу 3 даного Договору та умов Специфікацій до Договору) й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (п.8.5. Договору).
За умовами п.8.6. Договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 3 даного Договору та відповідними Специфікаціями до Договору, більше, ніж 10 (десяти) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф в розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни відповідної Специфікації, по якій відбулось порушення строків сплати.
Приписами п.8.7. Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев'яносто календарних днів) з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених у відповідній специфікації, вважається, що Постачальником пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу Постачальник має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а Покупець зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) банківських днів.
За умовами п.10.1., 10.2. Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з дати складання договору. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2023, а в частині розрахунків - до моменту повного їх проведення між Сторонами. У випадку, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів жодна із сторін не повідомить іншу про своє бажання розірвати даний Договір, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік і на тих же умовах. Цей договір вважається також таким що втратив чинність у випадку укладення сторонами нового договору, який регулює аналогічні відносини сторін.
06.03.2023 сторонами підписана специфікація №АП-19-0117Сп2 (а.с.20-21), якою погоджено поставку товару загальною вартістю 117622,32 грн. В цій же специфікації визначений такий термін оплати: 23524,46 грн - не пізніше 06.03.2023, 94097,86 грн - не пізніше 13.03.2023.
Видатковими накладними №АП-19-00628 від 07.03.2023 (а.с.24) та №АП-19-00627 від 07.03.2023 (а.с.26), які містять підписи представників сторін, підтверджується поставка відповідачу товару на загальну суму 117622,32 грн.
Наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №126 від 06.03.2023 (а.с.28) та №208 від 20.03.2023 (а.с.29) стверджується часткове виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором: 06.03.2023 сплачено 23524,46 грн, 20.03.2023 сплачено 14097,86 грн.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено факт поставки обумовленого Договором та специфікацією до нього товару на загальну суму 117622,32 грн. Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується часткова сплата відповідачем отриманого товару на суму 37622,32 грн.
Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи положення специфікації №АП-19-0117Сп2 від 06.03.2023 відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 14.03.2023.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про правомірність позову про стягнення 80000,00 грн основного боргу.
Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 15% штрафу за Договором в сумі 12000,00 грн, суд враховує таке.
У відповідності до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1,2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
За умовами п.8.6. Договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 3 даного Договору та відповідними Специфікаціями до Договору, більше, ніж 10 (десяти) днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним Договором штраф в розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни відповідної Специфікації, по якій відбулось порушення строків сплати.
Матеріалами справи підтверджено порушення своїх зобов'язань відповідачем по специфікації до Договору більше ніж на 10 днів.
Здійснивши перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову щодо стягнення 12000,00 грн штрафу.
Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 11945,21 грн за період з 14.03.2023 по 30.06.2023, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вказано в п.8.5. Договору Покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару (порушення розділу 3 даного Договору та умов Специфікацій до Договору) й оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Здійснивши перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 11945,21 грн пені.
Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 7890,41 грн - 40% річних, нарахованих за період з 14.03.2023 по 11.06.2023, та 3997,81 грн - 96% річних, нарахованих за період з 12.06.2023 по 30.06.2023, суд враховує таке.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, приписами п.8.7. Договору сторони встановили відсотки річних в розмірі:
- 40% річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 (дев'яноста календарних днів) з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем;
- 96% річних від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині залишку боргу становить більше 90 календарних днів.
Здійснивши перевірку правильності компенсаційних нарахувань, суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 7890,41 грн - 40% річних та 3997,81 грн - 96% річних.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 1769,21 грн суми на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з 14.03.2023 по 30.06.2023, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 1769,21 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору - в сумі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро інтертрейд" (ідентифікаційний код: 40582233, місцезнаходження: 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м.Бершадь, вул.Транспортна, буд.18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код: 30262667, місцезнаходження: 02160, м.Київ, проспект Соборності, буд.15) 80000,00 грн основної заборгованості; 12000,00 грн - штрафу; 11945,21 грн - пені; 7890,41 грн - 40% річних; 3997,81 грн - 96% річних; 1769,21 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
6. Повне рішення складено 20 листопада 2023 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - ТОВ "Хімагромаркетинг" - в електронній формі до електронного кабінету - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (velyka@himagro.net)
4, 5 - ТОВ "Агро інтертрейд" (вул.Транспортна, буд.18, м.Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24400) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну пошту (r.k.agrocentr_podillya@ukr.net)