ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
"09" листопада 2023 р. Справа № 918/420/16(918/1057/20)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Саврій В.А.
судді Миханюк М.В.
секретар судового засідання Романець Х.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" - арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 червня 2023 року у справі №918/420/16(918/1057/20) (суддя Марач В.В.)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" Дуплики Павла Георгійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"
про визнання договорів недійсними
у межах справи №918/420/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28 червня 2023 року у справі №918/420/16(918/1057/20) в задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" Дуплики Павла Георгійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" про визнання договорів недійсними у межах справи №918/420/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" про визнання банкрутом - відмовлено. Судові витрати у справі покладено на позивача.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, ліквідатор ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" - арбітражний керуючий Дуплика П.Г. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі №918/420/16(918/1057/20) апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Українська теплоізоляційна компанія" - арбітражного керуючого Дуплики П.Г. на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 червня 2023 року у справі №918/420/16(918/1057/20) - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів з описом вкладення ТОВ "Кольчуга МС", доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
05.10.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 у справі №918/420/16(918/1057/20) поновлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" - арбітражному керуючому Дуплиці Павлу Георгійовичу строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" - арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 28 червня 2023 року у справі №918/420/16(918/1057/20). Призначено справу №918/420/16(918/1057/20) до розгляду на 09 листопада 2023 року об 11:00 год.
06 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони (відповідача-2) на його правонаступника. Також ОСОБА_1 просить суд зупинити провадження у даній справі в зв'язку з проходженням ним служби в Збройних силах України.
Вказана заява обгрунтована тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.07.2023 у справі №918/420/16 здійснено заміну ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" у справі №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" в обсязі на суму 2 132 686,06 грн. При цьому вказує, що 21 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС", як цедентом, та ОСОБА_1 , як цесіонарієм, був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: сплати грошових коштів у сумі 2 132 686,06 грн. До цесіонарія переходить право вимоги цедента на підставі договору №2 про надання охоронних послуг від 01.01.2014 та договору про надання охоронних послуг від 28.01.2015 в обсязі 1 352 642 грн. 06 коп.
В судове засідання представники сторін не з'явилися.
При цьому, від позивача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
Крім того колегія суддів зазначає, що надане позивачем до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи не містить належного обґрунтування, документальних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин арбітражним керуючим суду також надано не було.
Розглянувши заяву про заміну сторони (відповідача-2) на його правонаступника, колегія суддів Півнчно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Так, з урахуванням специфіки регулювання провадження у справі про банкрутство Кодексом України з процедур банкрутства, справа про банкрутство є основною, а справи про вирішення спорів за правилами Господарського процесуального кодексу України розглядаються в межах справи про банкрутство і такий розгляд є похідним від справи про банкрутство. Відтак, при розгляді спорів згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства за участю кредитора і при наявності підстав для заміни кредитора у такому провадженні має з'ясовуватися те, чи здійснено заміну такого кредитора у основній справі про банкрутство. Така правова позиція, зокрема, викладена Верховним Судом у постанові від 26.07.2022 у справі №910/12257/13. Отже, визнання кредитором у позовному провадженні, яке розглядається у межах справи про банкрутство за правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутство, допускається після заміни у встановленому законом порядку кредитора у справі про банкрутство і формалізації такої заміни ухвалою суду з дослідженням предмету і обсягу уcтуплених прав.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17).
Згідно з цим висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 30 червня 2020 року в справі №264/5957/17, суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (пункт 31).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
В ч. 1 ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
В постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
За змістом правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №905/635/18, у разі заміни кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. При цьому, такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов'язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов'язання, тобто такого зобов'язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.07.2023 у справі №918/420/16 заяву ОСОБА_1 про заміну кредитора задоволено. Здійснено заміну ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) у справі №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" в обсязі на суму 2132686,06 грн (два мільйони сто тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 06 копійок) з яких: грошові вимоги в сумі 1338862,06 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 13 780,00 грн - черговість задоволення вимог перша; грошові вимоги в сумі 777 288 грн (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 2756 грн - черговість задоволення вимог перша.
У вказаній ухвалі судом встановлено, що 21.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС", як цедентом, та ОСОБА_1 , як цесіонарієм, був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами п.2 якого цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: сплати грошових коштів у сумі в сумі 2 132 686,06 грн. Відповідно до п.2.1 договору, до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існують та визначені рішеннями (ухвали, постанови, тощо) у справі №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія".
На виконання даного договору між його сторонами підписано Акт прийому-передачі від 21 квітня 2023 року.
23.06.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" було підписано Додаткову угоду №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) б/н від 21.04.2023, згідно якої сторони дійшли згоди викласти пункт 2.1. договору відступлення права вимоги (цесії) б/н від "21" квітня 2023 року у наступній редакції:
"До Цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента на підставі Договору №2 про надання охоронних послуг від 01.01.2014 року та Договору про надання охоронних послуг від 28 січня 2015 року в обсязі 1 352 642 грн. 06 коп.
Сторонам відомо, що у зв'язку з наявністю боргу Цедент звернувся до суду про стягнення даної заборгованості та наявне рішення третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 23 листопада 2015 року, яке набрало чинності "23" листопада 2015 р. у третейській №01/4/15, та наявний наказ Господарського суду Рівненської областітзід-08 грудня 2015 року у справі №918/1322/15.
Сторонам відомо, що Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 року про визнання вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія": Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" (код ЄДРПОУ 38701621, 35000, Рівненська обл., Костопільський р-н., м. Костопіль, вул. 8 Березня, 11) визнано грошові вимоги в сумі 1 338 862,06 грн. - (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 13 780,00 грн. - черговість задоволення вимог перша.
До Цесіонарія переходить також зазначене вище право вимоги Цедента на підставі Договору про надання охоронних послуг від 28.01.2015 року в обсязі 780 044 грн. 00 коп.
Сторонам відомо, що Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04 серпня 2020 року про визнання вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія": - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС (код ЄДРПОУ 38701621, 35000, Рівненська обл., Костопільський р-н., м. Костопіль, вул. 8 Березня, 11) визнано грошові вимоги в сумі 777 288 грн 00 коп. (основний борг) - черговість задоволення вимог четверта; судовий збір в сумі 2756 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша."
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" передало ОСОБА_1 право вимоги в обсязі та на умовах, що існують та визначені в договорі №2 про надання охоронних послуг від 01.01.2014 року в обсязі 1 352 642,06 грн та договорі №33 про надання охоронних послуг від 28 січня 2015 року в обсязі 777 288,00 грн.
Відповідно до ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків в тому числі і відповідача у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ТОВ "Кольчуга МС" втратило статус кредитора у справі №918/420/16, а також беручи до уваги те, що рішення у цій справі впливатиме на права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , як правонаступника ТОВ "Кольчуга МС" (кредитора у справі про банкрутство), колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у справі №918/420/16(918/1057/20) - ТОВ "Кольчуга МС" на його правонаступника ОСОБА_1 .
Щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній справі, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII.
Згідно зі ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, здійснення судами правосуддя на час введення воєнного стану не зупиняється.
Норми статей 227 і 228 ГПК України розрізняють обов'язкову та факультативну підставу для зупинення провадження у справі. Пункт 3 ч.1 ст.227 ГПК України передбачає, що перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, формально процесуальний закон містить імперативний обов'язок суду зупинити провадження за вказаною підставою незалежно від статусу сторони, наявності в сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), волевиявлення учасників процесу, категорії справи, ціни позову, виду вимог, що розглядаються в провадженні, чи будь-яких інших чинників. Так само закон не ставить вимог і до характеру несення стороною військової служби: за контрактом, за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, за місцем несення служби, посадою, званням, родом військ тощо.
Разом з тим, з метою захисту прав людини від свавільного втручання судовий активізм Верховного Суду згенерував власні критерії для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України.
Верховний Суд сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України (п.3 ч.1 ст.227 ГПК України) в матеріалах прави мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань (постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19).
Також колегія суддів бере до уваги те, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв'язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) Верховний Суд визнає недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29.03.2023 у справі №756/3462/20).
Отже, сама по собі довідка командира військової частини про перебування сторони на військовій службі, не є достатнім доказом для зупинення провадження у справі. Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо.
Як вбачається, заявником додано до матеріалів справи довідку командира військової частини НОМЕР_2 , якою підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Проте будь-яких відомостей про те, чи залучається така особа до виконання бойових завдань суду не надано.
При цьому судом враховується, що заявник має можливість підтримувати комунікацію з судом, укладати договори з адвокатом, подавати докази тощо.
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 52, 234, 235, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі №918/420/16(918/1057/20) задоволити.
2. Замінити відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС" (вул. Степанська, 115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) у справі №918/420/16(918/1057/20) на правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.