У Х В А Л А Справа № 932/7666/23
Іменем України Провадження № 1-кс/932/4003/23
09 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12022041030002056 від 03.11.2022 року, про арешт майна, -
06 листопада 2023 року слідчий СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, підтриманим прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022041030002056 від 03.11.2022 року, а саме житлового будинку загальною площею 70,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624055412020), власником якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030002056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали, щодо невстановленої групи осіб, яка шляхом підробки та надання завідомо фіктивних офіційних документів заволоділи об'єктами нерухомості в м. Дніпро.
Додатково встановлено, що 27.09.2023 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 здійснила реєстрацію об'єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2624055412020), на підставі договору дарування житлового будинку, згідно якого ОСОБА_7 подарував ОСОБА_5 , вищезазначене нерухоме майно.
Встановлено, що ОСОБА_7 , став власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу будинку від 19.09.2006 року, виконаного на бланку ВЕВ № 819470, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 735.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_8 встановлено, що договір № 735 від 19.09.2006 року про відчуження будинку АДРЕСА_1 нею не посвідчувався. За № 735 вчинена інша нотаріальна дія, а саме: засвідчення нотаріальної копії документа, що відбулася 15.03.2006 року. 19.09.2006 року нотаріальна дія відносно вищезазначеного нерухомого майна не вчинялась.
Під час проведення досудового розслідування, відповідно до постанови слідчого від 06.11.2023, згідно ст. 98 КПК України, об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок загальною площею 70,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2624055412020), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022041030002056.
На теперішній час згідно відомостей отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано за ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного , у зазначеному кримінальному провадженні існує наявна необхідність в арешті вищезазначеного нерухомого майна, яке визнано речовим доказом, з метою запобігання його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження на користь третіх осіб.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна, яке тимчасово вилученим не є, у судове засідання у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України не викликався, з метою забезпечення арешту майна та з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, які свідчать про можливість продовження протиправної діяльності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розгляд клопотання про арешт майна у відсутність слідчого.
Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про його часткове задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022041030002056 від 03.11.2022 року, яке відкрито за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 06.11.2023 року, житловий будинок загальною площею 70,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624055412020), власником якого є ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624055412020), є ОСОБА_5 .
Оскільки житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624055412020), є об'єктом кримінально протиправних дій, погоджуюсь із висновком слідчого про його відповідність ознакам речових доказів, що визначені у ст. 98 КПК України.
Через те, що об'єкт нерухомого майна є речовим доказом по кримінальному провадженню, а також є предметом злочинного посягання, він може бути неодноразово відчужений на користь третіх осіб, а тому клопотання слідчого в частині накладення арешту на нього у вигляді заборони на відчуження підлягає задоволенню. Однак, оскільки будинок є житловими приміщеннями, підстав для накладення на нього арешту у вигляді заборони на користування та розпорядження не вбачаю.
Так, внаслідок того, що досудове слідство тільки розпочато, необхідні слідчі дії ще не проведенні, існують ризики у вигляді можливого приховування, втрати, знищення, перетворення майна його власником.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За вказаних вище підстав, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12022041030002056 від 03.11.2022 року - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 70,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2624055412020), власником якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони на його відчуження.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1