Справа №295/8473/23
Категорія 156
3/295/2987/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульньої поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 24.06.2023 о 20 год. 06 хв. в м. Житомирі по вул. Покровській, 151 водій ОСОБА_1 керував т/з Peogeot д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановлено законом порядку водій відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 24.06.2023 керкав т/з, рухався по вул. Покровській та його з невідомих причин було зупинено працвниками поліції, які псля перевірки документів запитали чи готовий він пройти огляд на стан сп'яніння. Він погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, однак перед цим просив надати докази правомірності його зупинки, такі докази йому надано не було. В послідуючому, було складено протокол, однак від керування т/з його не відсторонювали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис з камери відеоспостережння та боді-камери поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Як вбачається з відеозапису з камери відеореєстратора патрульного автомобіля, будь-яких порушень правил ПДР водій ОСОБА_1 не вчиняв. Після його зупинки, на питання водія про причини зупинки, полцейський повідомляє, що за повідомленням небайдужих громадян.
Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейськиі не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17).
Під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 порушував ПДР, у зв'зку з цим поліцейські не мали права вимагати у останнього проходження перевірки на стан сп'яніння. Зазначені підстави відмови ОСОБА_1 неодноразово наголошував поліцейським, що зафіксовано відеозаписом з боді-камери поліцейського.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння від 09.11.2015 № 1452/735, а також "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведеня огляду з метою виявлення стані сп'яніння ...", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушеня, у якому зазначає ознаки сп'яіння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ч.6 ст. 266 КУпАП, не залучено участь двох свідків.
В даному випадку стан сп'яніння водія не встановлено, відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння не зафіксовано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко