Справа № 158/3672/23
Провадження № 2-а/0158/109/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці справу за адміністративним позовом 9 прикордонного загону імені ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року, громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 було затримано з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2022 року, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року в частині примусового видворення скасовано. Рішення в частині затримання особи, що назвався громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 з поміщенням до ПТПІ, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, строком до 6 місяців - залишено без змін.
Також, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2023 року у задоволенні позовних вимог про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено.
Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2023 року скасовано та продовжено строк затримання відповідача, строком на 6 місяців.
Для забезпечення виконання рішення суду про ідентифікацію та забезпечення примусового видворення позивачем було вжито всіх заходів.
Видворити до країни громадянської належності відповідача з України на даний час виявилося не можливим у зв'язку з відсутністю будь-якого авіасполучення з території України з 24.02.2022 року. На даний час вирішується питання щодо можливості видворення відповідача через треті країни та оформлення візи для нього. Враховуючи наведене, позивач просить продовжити строк затримання з метою забезпечення примусового видворення до шести місяців.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.11.2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
21.11.2023 року від представника відповідача громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 - адвоката Самолюка В.В. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач є ідентифікованим та у Волинському ПТПІ знаходиться оригінал його паспорту, однак позивач жодних дій щодо сприяння відповідачу у виїзді не вживав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач та його представник у судове засіданні не з'явилися, відповідно до подано відзиву на позовну заяву просили розгляд справи проводити без їх участі та відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року, громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 було затримано з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2022 року, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року в частині примусового видворення скасовано. Рішення в частині затримання особи, що назвався громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 з поміщенням до ПТПІ, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, строком до 6 місяців - залишено без змін.
Також, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2023 року у задоволенні позовних вимог про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2023 року скасовано та продовжено строк затримання відповідача, строком на 6 місяців.
У судовому засіданні встановлено, що особа відповідача ідентифікована.
Відповідач не звертався із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 30 Закону України від 22.09.2011 року №3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені у статті 289 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У частині одинадцятій статті 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення чи реадмісію або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (частина дванадцята статті 289 КАС України).
Згідно з частиною тринадцятою статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його (її) ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі №743/1046/20 дійшов висновку, що перелік умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи та які є підставою для продовження строку її затримання в ПТПІ, наведений у частині тринадцятій статті 289 КАС України і цей перелік є вичерпним.
Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку і вважає його застосовним до обставин цієї справи, що так само стосуються питання продовження строку затримання іноземця, який незаконно перебуває в Україні, за умов, розцінених позивачем такими, що унеможливлюють забезпечення його примусового видворення.
Як вбачається із матеріалів справи, неможливість забезпечити примусове видворення громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 у шестимісячний строк з дня його затримання, який в подальшому також було продовжено на шість місяців та розміщення в ПТПІ, НОМЕР_2 прикордонний загін пов'язував з відсутністю будь-якого авіасполучення з території України з 24 лютого 2022 року та зумовленими цією обставиною труднощами в забезпеченні транзитного проїзду іноземця до Ісламської Республіки Пакистан через треті країни (Республіку Польщу, Угорщину, Румунію, Словацьку Республіку або Республіку Молдова).
Отже, зазначені позивачем обставини не є підставою для продовження строку затримання відповідача, особу якого ідентифіковано.
До вищевказаного висновку також дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 26.09.2023 року (справа №158/1645/23, провадження № К/990/25792/23)
При цьому, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач не йде на співпрацю та відмовляється заповнювати будь які документи.
Окрім того, відсутність можливості виконати судове рішення про примусове видворення відповідача за межі України з незалежних від сторін причин протягом тривалого часу не може бути підставою для продовження строку затримання відповідача
Продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов'язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.
Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.
Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Варто також зазначити, що у позовній заяві представником позивача не зазначено вчинення ними (органом, підрозділом) будь яких заходів для забезпечення примусового видворення відповідача, які вживалися після прийняття рішення про продовження строк затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , строком на 6 місяців, на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року.
Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, а також те, що представником позивача (органом, підрозділом) не вчинялися будь які заходи для забезпечення примусового видворення відповідача, після прийняття рішення про продовження строк затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 року, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 72-77, 268-272, 289 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог 9 прикордонного загону імені ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - 9 прикордонний загін імені Січових Стрільців (військова частина НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321914.
Представник позивача - Рудницький Руслан Миколайович, адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 5.
Відповідач - громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача - адвокат Самолюк Василь Васильович, адреса: м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 2, Волинської області.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька