Справа № 158/3163/23
Провадження № 1-кп/0158/189/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 42023032010000089 від 01.08.2023 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Коршів, Горохівського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утримання двоє малолітніх дітей, працюючого помічником оператора ТОВ «ПТФ» Укр-Петроль, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, будучи 28.03.2023 року визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, отримав о 16 год. 28.03.2023 року під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та явку на 09 год 00 хв 19.04.2023 року до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Проте, ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув 19.04.2023 року до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у складі команди до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що дійсно медичною комісією був визнаний придатним до проходження військової служби та отримав повістку про необхідність з'явитися до пункту збору, однак не прибув, оскільки на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та непрацездатні батьки. Догляд за домогосподарством здійснюється лише ним. Фізично не мав можливості залишити хворих батьків та прибути до пункту збору. Викладені у обвинувальному акті обставини не оспорював. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів; особу винного, який має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей та непрацездатних батьків, які потребують постійного лікування, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність даних щодо ймовірного перебування останнього на диспансерному обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєного протиправного ним діяння та вказав, що при отриманні наступної повістки не нехтуватиме конституційний обов'язком, передбаченим ст. 65 Конституції України, та активне сприяння розкриттю злочину, що стверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Заслухавши думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання із врахуванням ст. 69 КК України (за наявності двох пом'якшуючих обставин); обвинуваченого, який як в судових дебатах так і в останньому слові просив суд суворо його не карати, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статті закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Речові докази - розписку про отримання повістки ОСОБА_4 , щодо прибуття до НОМЕР_1; довідку позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №60/1411 від 28.03.2023 року щодо ОСОБА_4 ; поіменний список військовозобов'язаних, які призвані і відправленні ІНФОРМАЦІЯ_3 у команду № НОМЕР_1 від 18.04.2023 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - повернути в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
Керуючись ст. 615, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази - розписку про отримання повістки ОСОБА_4 , щодо прибуття до НОМЕР_1; довідку позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії №60/1411 від 28.03.2023 року щодо ОСОБА_4 ; поіменний список військовозобов'язаних, які призвані і відправленні ІНФОРМАЦІЯ_3 у команду № НОМЕР_1 від 18.04.2023 року, як зберігаються при матеріалах кримінального провадження - повернути в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1