Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/10573/23
Провадження №1-кп/523/1394/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.2023 Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
у присутності потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12023162490000749 від 2.06.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Тульської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 4.09.2017 року Южненським міськрайонним судом Одеської області за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 25.09.2017 року за відбуттям покарання.
- 21.01.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.11.2019 року ОСОБА_6 засуджений до 4 років позбавлення волі.
Зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
Встановив:
1.06.2023 року приблизно о 9:30 годині, ОСОБА_6 , будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та продовженого Указами Президента України за №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 7.11.2022р., №58/2023 від 6.02.2023р., №254 від 1.05.2023р., затверджених Законами України №2119-ІХ від 15.03.2022р., №2212-ІХ від 21.04.2022р., №2263-ІХ від 22.05.2022р., №2500-IX від 15.08.2022р., №2738-IX від 16.11.2022р., №2915-IX від 7.02.2023р., №3057-IX від 2.05.2023р., знаходячись біля магазину медтехніки «Ортосалон», розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд.100/2, діючи повторно навмисно, маючи корисливий намір направлений на заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, будучи впевненим, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, скориставшись сприятливими умовами, що майно потерпілої залишилося без нагляду, непомітно шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung А52» в корпусі чорного кольору імей1: НОМЕР_1 вартістю 13999 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 13999 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, та пояснив, що вранці 1.06.2023 року проходив по вул. Семена Палія у м. Одесі, де зайшов до магазину «Ортосалон» через відчинені двері, всередині приміщення нікого не було, побачив, що на стойці лежав мобільний телефон «Самсунг» темного кольору, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв мобільний телефон та пішов з магазину. В подальшому викрадений телефон продав за 1 тис. гривень, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Причину вчинення злочину пояснив скрутним матеріальним становищем, що потрібні були грошові кошти на лікування. Вину у вчиненні крадіжки визнав в повному обсязі, просив вибачення у потерпілої, висловлюючи щире каяття та бажання відшкодувати завданий збиток, запевняючи, що більше не буде скоювати злочинів.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що працює завідуючою магазину медтехніки «Ортосалон», розташованому по вул. Семена Палія, буд.100/2 у м. Одесі, вранці вона виносила на вулицю рекламні щити, телефон залишила в середині приміщення, на той час там нікого не було, повернувшись, швиденько пішла мити руки, її не було приблизно півтори хвилини, коли зайшла до зали, побачила, що чоловік виходить із-за каси, вона зупинила та спитала його, чи не брав він телефон, він відповів, що нічого не брав та вийшов з магазину. В подальшому зі свого робочого телефону вона подзвонила в поліцію, належний їй мобільний телефон марки «Самсунг А52» їй не повернутий.
Додатково потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що сам факт крадіжки мобільного телефону вона не бачила, бачила тільки обвинуваченого, коли він виходив, але все зафіксовано на відео камерах спостереження магазину. Щодо міри покарання відносно ОСОБА_6 потерпіла поклала вирішення питання на розсуд суду, цивільний позов не заявляла.
Враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту вважала достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме повне оголошення матеріалів кримінального провадження не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєних кримінальних правопорушень, в обсязі пред'явленого обвинувачення та докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування ніким із учасників процесу не оспорюються.
Покази обвинуваченого, дані у ході судового засідання суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.
При цьому судом з'ясовано правильність розуміння ОСОБА_6 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позицій та роз'яснено про правові наслідки, а саме позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 своїми діями скоїв умисне, кримінальне правопорушення передбачене ст.185 ч.4 КК України та його дії правильно кваліфіковані за ознаками ст.185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, в умовах воєнного стану та його вина доведена в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, суспільну небезпечність вчиненого ним діяння, особу обвинуваченого, те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за скоєння аналогічних корисних злочинів, що приймається судом до уваги в якості даних, що характеризують ОСОБА_6 , однак за попереднім вироком відбув покарання повністю, не зважаючи на це вчинив новий злочин майнової спрямованості у період оголошеного воєнного стану, не працевлаштований, не має легальних джерел доходів, утриманців, як вбачається відсутні стійкі соціальні зв'язки, також суд враховує негативне відношення обвинуваченого до скоєного діяння, усвідомлення своєї провини, відсутність тяжких наслідків, стан його здоров'я, а саме те, що він страждає на гепатит, туберкульоз легень, є ВІЛ - інфікованим, потребує лікування, проте може утримуватись в умовах ізоляції, що підтверджується документально медичною довідкою з медичної частини Одеського слідчого ізолятору, датованої 21.06.2023р. за №260/ОММЧ-21-23-вн, долученої стороною захисту до матеріалів кримінального провадження.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст.66 ч.1 п.1 КК України, суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України судом не встановлено та не вказано досудовим слідством.
З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що під час досудового розслідування залучення експертів не здійснювалось, у зв'язку з чим процесуальні витрати відсутні.
Речові докази - диск з відео записом з камер спостереження магазину медтехніки «Ортосалон», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , долученого до матеріалів кримінального провадження за №12023162490000749 від 2.06.2023 року, суд вважає за доцільне зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
До обвинувального акту матеріали кримінального провадження №12023162490000749 від 2.06.2023 року не долучались, суду лише були надані характеризуючи матеріали відносно ОСОБА_8 .
Цивільний позов потерпілою в ході досудового розслідування та під час судового провадження не пред'являвся. При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій ОСОБА_5 положення ст.128 ч.7 КПК України відповідно до яких особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд, оцінюючи обставини скоєного кримінального правопорушення, спосіб та мотив, характер та ступінь тяжкості, а також суспільну небезпеку скоєного діяння, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який у судовому засіданні свою вину визнав повністю, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце мешкання, його негативне ставлення до скоєного, щире каяття, усвідомлення своєї провини, стан здоров'я обвинуваченого, його вік, спосіб життя, відсутність тяжких наслідків, приймаючи до уваги думку прокурора, потерпілої щодо застосування відносно обвинуваченого міри покарання, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, на переконання суду за можливе застосувати до ОСОБА_8 ст.69 КК України, а саме перейти до більш м'якого покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ст.185 ч.4 КК України, при цьому суд вважає, що міра покарання у вигляді позбавлення волі буде цілком достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції, яка діє на час винесення вироку, тобто з розрахунку один день попереднього ув'язнення одному дню позбавлення волі.
Разом з цим суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування та судового провадження щодо ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали припиняє свою дію 18.11.2023р. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання пов'язаної з позбавленням волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд не вбачає необхідності в скасуванні заходів забезпечення даного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, -
Ухвалив:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 9.06.2023 року (відповідно ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси за №523/9654/23 (Пр.№1-кс/523/2010/23) від 9.026.2023 року (без протоколу затримання).
Речовий доказ - диск з відео записом з камер спостереження магазину медтехніки «Ортосалон», розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , долученого до матеріалів кримінального провадження за №12023162490000749 від 2.06.2023 року - зберігати в матеріалах досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1