Справа № 522/741/23
Провадження № 2-др/522/157/23
ДОДАТКОВЕ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сулими А.С.,
сторони в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Логовського Віталія Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/741/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
12.10.2023 заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/741/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення - задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів суму відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 775 997,00 грн та суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
30.10.2023 представник позивача адвокат Логовський В.В. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/741/23 шляхом стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суму грошових коштів, сплачених позивачем за проведення експертного дослідження № 2466/23 від 19.05.2023 та суму грошових коштів, сплачених позивачем за договором про надання юридичних послуг.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 заяву прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
09.11.2023 від представника позивача адвоката Логовського В.В. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2023 позовну заяву задоволено частково та вирішено стягнути з відповідачів суму відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 775 997,00 грн та суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.
При винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат оцінювача та витрат на правову допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання зокрема як розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судом встановлено, що під час судового розгляду позивач поніс витрати на проведення звіту з незалежної оцінки ринкової вартості рухомого майна, що становить культурну цінність - ювелірних виробів, в кількості 3-х найменувань, що підтверджується звітом оцінювача № 2466/23 від 19.05.2023, складеним ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» та платіжною інструкцією від 10.05.2023 № 72 про сплату позивачем ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» 50 000,00 грн.
Зазначені витрати підлягають відшкодуванню відповідачами позивачу у повному обсязі.
Також позивач просить суд відшкодувати йому витрати на професійну правову допомогу у сумі 20 000,00 грн.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137ЦПКУкраїни витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ВП ВС у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться належним чином завірена копія договору про надання юридичних послуг № 01/01/2023 від 01.01.2023, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Лоялті» та ОСОБА_1 , а також акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання юридичних послуг № 01/01/2023 від 01.01.2023, звіт щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу за договором про надання юридичних послуг № 01/01/2023 від 01.01.2023, згідно якого адвокатом надані наступні послуги: аналіз матеріалів та підготовка правової позиції - 2 000,00 грн, підготовка позовної заяви - 4 000,00 грн, подання позовної заяви до Приморського суду м. Одеси - 500,00 грн, роботи з підготовки матеріалів для замовлення звіту про ринкову вартість майна - 2 000,00 грн, отримання звіту про ринкову вартість майна - 500,00 грн, написання уточнення до позовної заяви - 2 000,00 грн, участь у судових засіданнях - 9 000,00 грн, а також рахунок від 12.10.2023 на 12 000,00 грн та квитанція від 23.10.2023 на суму 20 000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача адвоката Логовського Віталія Віталійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 522/741/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) 25 000,00 грн витрат на звіт оцінювача від 19.05.2023 № 2466/23 та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) 25 000,00 грн витрат на звіт оцінювача від 19.05.2023 № 2466/23 та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог заяви відмовити.
Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Апеляційну скаргу на додаткове заочне рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик
Повний текст рішення складено 20.11.2023.