БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1093/23
Провадження № 2/730/272/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2023 р. м. Борзна
Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
05 жовтня 2023 року до Борзнянського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості у розмірі 45826 грн. 76 коп. за кредитним договором № 001-24748-260613 від 26.06.2013 року, 2684 грн. 00 коп. у відшкодування сплаченого судового збору та 5000 грн. 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 09.10.2023 року дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Ухвалою від 16.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, однак у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 червня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (далі - первісний кредитор, ПАT «ДЕЛЬТА БАНК») та ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № 001-24748-260613.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до умов п. 2.3. ч. 2 та п. 1.1. ч. 3 кредитного договору ОСОБА_1 надано кредитні кошти на 50 місяців шляхом їх перерахування на її поточний рахунок, що підтверджується Меморіальним ордером № 1 від 27.06.2013 року.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Розмір та порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно п. 2.4. ч. 2 кредитного договору, клієнт зобов'язується сплатити проценти в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом.
Згідно п. 2.5. ч. 2 Кредитного договору, Клієнт зобов'язується сплатити комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 3.1. ч. 3 Кредитного договору, Клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 26 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 892,00 грн. у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок відкритий згідно п. 2.7. ч. 2 Кредитного договору.
02.06.2020 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (далі також - новий кредитор, позивач) був укладений Договір № 2253/К про відступлення прав вимог (далі - договір про відступлення) з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу.
Відповідно до п. 1. Договору про відступлення та на умовах, встановлених ст.ст. 512-519 ЦК України, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до: позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - Додаток № 1 до Договору), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) тощо, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі а текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Право вимоги Новий кредитор сплачує Банку за Право вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим Договором. Відповідно до п. 4 Договору про відступлення сторони погодились, що загальна вартість прав вимоги за Договором (Ціна договору) становить 2 488 200,00 грн. Сплата коштів у сумі 2 488 200,00 грн. здійснена Позивачем двома платежами і підтверджується копіями платіжних доручень № 48 від 26.05.2020 року на суму 1 800 000,00 грн. та № 49 від 27.05.2020 року на суму 688 200,00 грн. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.
Станом на дату звернення до суду розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-24748-260613 становить 45 826,76 грн., в тому числі: основна сума заборгованості - 9 367,04 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 34 198,77 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 486,12 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 1 774,83 грн.
Таким чином, в результаті укладення Договору про відступлення кредитором у зобов'язанні, за Кредитним договором, стало ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», яке відповідно до умов Договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора- ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язань в межах переданого права вимоги, яке на момент пред'явлення цього позову залишається непогашеним.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.
Частиною другою статті 4 ЦК України встановлено, що основним актом цивільного законодавства України є ЦК України.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію серед іншого сплатити гроші) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як було зазначено вище, факт надання коштів та умови повернення коштів зафіксоване у Кредитному договорі який підписано Відповідачем в якому, зокрема, зазначено, про надання ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» коштів у розмірі 15 000,00 грн. які ОСОБА_1 зобов'язувалася повернути у тій же сумі не пізніше 26.08.2017 року та меморіальним ордером № 1 від 27.06.2013 року.
Станом на сьогодні Відповідач не повернув Позивачу кредитні кошти у розмірі 9 367,04 грн.
Згідно п. 2.4. Частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов'язується сплатити проценти в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом.
Відповідно, сума процентів за користування кредитом склала 34 198,77 грн.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Щодо нарахування 3% річних на прострочену суму позики та 3% річних на прострочені проценти за користування позикою.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Нарахування трьох відсотків річних та індексу інфляції не є штрафними санкціями, а засобом захисту коштів кредитора від знецінення, оскільки передбачена законом, а не договором.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У зв'язку з цим, з 24.02.2022 року Відповідач звільнений від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитора нового кредитора) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Водночас у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року № 6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Таким чином, окрім суми кредитних коштів та процентів за користування ним, Відповідач також має сплатити 3% річних від простроченої суми кредиту у розмірі 486,12 грн. та 3% річних від простроченої суми процентів за період користування позикою у розмірі 1 774,83 грн.
А тому суд погоджується з вимогою позивача про стягнення з відповідача: 45 826,76 грн., в тому числі: основна сума заборгованості - 9 367,04 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 34 198,77 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 486,12 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 1 774,83 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість в сумі 45 826,76 грн., з яких:
-9 367,04 грн. - основна сума заборгованості;
-34 198,77 грн. - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту;
-486,12 грн. - 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту;
-1 774,83 грн. - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків.
Враховуючи що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повній мірі.
Відповідачем, всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань та спростування вимог позивача.
Щодо заміни кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором.
В силу пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, серед іншого, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини третьої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі- продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
02.06.2020 року АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та Позивач склали Додаток № 1 до Договору про відступлення, яким засвідчили відступлення (передання) АТ «Дельта Банк» як первісним кредитором та набуття (прийняття) ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» як новим кредитором права вимоги за Кредитним договором.
Стаття 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» з 02.06.2020 року є кредитором у зобов'язанні Відповідача за Кредитним договором.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у ч.ч. 4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження №61-5662св20) зазначено, що «…оскільки представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».
Згідно постанови Верховного суду від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
У даній справі, представником позивача адвокатом Савінським К.В. на підтвердження витрат на правову допомогу подано лише ордер та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
При цьому, вказаний перелік містить лише перелік наданих послуг та їх загальну вартість - 5000 грн.
Інформація, яка міститься в переліку, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому судом враховується, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті (постанова Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 340/2449/19). Відповідно до позиції об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
Також, зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір (постанова ВС від 26.07.2023 року, справа № 160/16902/20).
А тому, в зв'язку з відсутністю доказів документального підтвердження витрат на правову допомогу та розрахунку таких витрат, вимога позивача про відшкодування понесених витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2684,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 212, офіс 413, код ЄДРПОУ - 43160452) заборгованість за кредитним договором № 001-24748-260613 від 26 червня 2013 року у розмірі 45 826 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень) 76 коп., з яких: 9 367 грн. (дев'ять тисяч триста шістдесят сім гривень) 04 коп. - основна сума заборгованості; 34 198 (тридцять чотири тисячі сто дев'яносто вісім гривень) 77 коп. - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту; 486 грн. (чотириста вісімдесят шість гривень) 12 коп. - 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири гривні) 83 коп. - 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 212, офіс 413, код ЄДРПОУ - 43160452) 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ріхтер В.В.