Провадження № 1-кп/679/87/2023
Справа № 679/481/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хотин Березнівського району Рівненської області, Україна, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
20.10.2010 Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 3 місяців арешту та штрафу у розмірі 850,00 грн;
23.12.2021 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17000,00 грн. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2023 покарання у виді штрафу замінено на громадські роботи строком на 240,00 годин;
29.03.2023 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч.1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 19 січня 2023 року близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у під'їзді №1 на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_3 , помітив в коридорі загального користування не зачинений на замок дорожній чоловічий велосипед без маркування, чорного кольору з розміром коліс 24 дюйма, належний потерпілій ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення крадіжки чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно заволодіти вищевказаним майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що введений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із змінами внесеними Указом Президента України № 757/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав дорожній чоловічий велосипед без маркування, чорного кольору з розміром коліс 24 дюйма вартістю 880 гривень.
Викраденим велосипедом ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, а саме продав велосипед ОСОБА_6 за 200 гривень
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 880 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, та пояснив, що йому відомо про введений на території України воєнний стан, 19.01.2023 близько 22:00 він, перебуваючи у під'їзді № 1 на сьомому поверсі будинку АДРЕСА_3 , помітив в коридорі загального користування дорожній велосипед чорного кольору, після чого викрав його, а в подальшому продав ОСОБА_6 за 200,00 грн, виручені кошти витратив на особисті потреби, велосипед в подальшому він забрав та віддав працівникам поліції. Розкаюється у скоєному, просить його суворо не карати.
Від потерпілої до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в заяві просила покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений визнав вину в повному обсязі, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджував усі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, а тому відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції.
При цьому судом з'ясовано: чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, обвинувачений винний у його вчиненні, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд вважає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.
Згідно зі ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , і вказані в обвинувальному акті, відсутні.
Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, а також за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, одруженого, дітей на утриманні не має, не працює, характеризується посередньо, зловживає спиртними напоями, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, думку сторін, висловлену у судових дебатах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому його виправлення слід здійснювати тільки в умовах ізоляції від суспільства, визначивши термін покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах, встановлених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.
Так, ОСОБА_4 засуджений вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.03.2023 за ст. 185 ч. 4, ст. 361 ч. 1, ст. 70 ч. 1, ст. 71 ч. 1, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців 30 днів.
19.01.2023, до постановлення Славутським міськрайонним судом Хмельницької області вироку - 29.03.2023, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно із ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Таким чином, суд після призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України має визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Отже, ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком і покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців 30 днів, яке призначене йому вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області вироку від 29.03.2023, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і цілком відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, а у строк покарання остаточно призначеного цим вироком за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати строк частково відбутого покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області вироку від 29.03.2023.
Відповідно до ст. 100 та ст. 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та розподіл судових витрат.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком, з покаранням у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців 30 днів, яке призначене ОСОБА_4 вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.03.2023, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 відраховувати з 21.11.2023.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, остаточно призначеного цим вироком за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати строк частково відбутого покарання у виді позбавлення волі з 29.03.2023 по 20.11.2023, яке було призначене вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.03.2023.
Речові докази:
- велосипед спортивного типу чорного кольору без маркування, який відповідно до квитанції № 2 знаходиться у СВ Шепетіського РУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_5 за належністю, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 688/901/23 від 06.03.2023.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 377,56 грн процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням експертизи № СЕ-19/123-23/2524-ТВ від 10.03.2023.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1