Справа № 492/349/23
провадження № 2-а/492/9/23
РІШЕННЯ
Іменем України
13 жовтня 2023 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Гамурар В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектора СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Вєтєва Миколи Зіновійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 678231 від 05 квітня 2023 року позивача було визнано винним в тому, що він 05 квітня 2023 року о 00 год. 19 хв., в м.Арциз, по пров.Чехова, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого задній знак накритий сіткою, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн. Позивач вважає, що постанова є незаконною, оскільки в постанові не зазначені назва, марка, модель та серійний номер технічного засобу, за допомогою якого зафіксовано порушення, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
До суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача не визнав позовних вимог, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Підставою для зупинення автомобіля позивача та винесення постанови було правопорушення, яке було виявлено поліцейськими, а саме, на транспортному засобі, яким керував позивач була сітка, яка закривала державний реєстраційний номер, тобто порушення п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху. На підтвердження вчинення правопорушення, представником відповідача надано фото та відео докази, які підтверджують факт закриття номерних знаків металевою сіткою, яка перешкоджає ідентифікації номерного знаку.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Додатково пояснили, що постанова не відповідає вимогам закону, не має фіксації правопорушення, номерний знак можливо ідентифікувати з відстані 20 м, замірювання відстані інспектором не було здійснено.
Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з'явився, але у відзиві на позов просив про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Вєтєв М.З. про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки в суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, а також не надіслав пояснення.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши обґрунтування позивача та його представника, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6782311 від 05 квітня 2023 року, вбачається, що інспектором СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області Вєтєвим М.З., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно якої 05 квітня 2023 року о 00 год. 19 хв., ОСОБА_1 , в м.Арциз, по пров.Чехова, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого задній державний номерний знак накритий сіткою, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн. (а.с. 8).
В судовому засіданні був відтворений, відеозапис, наданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, з якого вбачається, що інспектором поліції було зупинено транспортний засіб під керування ОСОБА_1 та повідомлено суть вчиненого правопорушення, а саме, керування автомобіля з номерним знаком закритим сіткою.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Згідно з ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими) тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що на підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яким є відеозапис з нагрудної камери інспектора СРПП, а також показання засобів фотоспостереження (фотознімок).
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6782311 від 05 квітня 2023 року в п. 7 «до постанови додаються» не зазначено жодних доказів та відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, тому фото та відеозаписи, надані відповідачем на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності винесеної постанови не можуть вважатися належним доказом.
Приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 524/1113/17, від 13 лютого 2020 року у справі №5 24/9716/16-а.
Крім того, суд не бере до уваги відеозаписи з нагрудної камери інспектора СРПП, оскільки в порушення ч. 1 ст. 73 КАС України, вони не містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення, а сама постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що 05 квітня 2023 року о 00 год. 19 хв., ОСОБА_1 , в м.Арциз, по пров.Чехова, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого задній державний номерний знак накритий сіткою, чим порушив вимоги п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням зазначеного, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому суд дійшов до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 5-14, 20, 72, 77, 90, 241-246, 250, 251, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6782311 від 05 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено - 17 жовтня 2023 року.
Суддя Гусєва Н.Д.