Єдиний унікальний номер 448/514/22
Провадження № 2/448/253/23
УХВАЛА
судового засідання
15.11.2023 м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гіряк С.І.,
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів
учасники справи:
представник позивача - адвокат Жарський І.Р. (в режимі відеоконференцзв'язку)
представника відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коблик М.В. (в режимі відеоконференцзв'язку)
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне:
І. Суть спору та заяви, що вирішується
1. Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 15.11.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.11.2023.
2. 30.05.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 162,73 грн.
3. Ухвалою суду від 24.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
4. Ухвалою від 06.06.2023 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об'єднати в одне провадження з первісною позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у даній цивільній справі.
5. 06.10.2023 представник відповідача - адвокат Коблик М.В. в інтересах ОСОБА_1 , подала уточнену заяву, в якій просить прийняти до розгляду уточнену заяву про збільшення розміру позовних вимог. Стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 65 155,10 грн. та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди завданої порушенням прав споживача суму 10 000 грн.
В обґрунтування заяви, посилається на те, що 21 серпня 2023 подано до Мостиського районного суду по справі №448/514/22 заяву про збільшення розміру позовних вимог, які стосувались наявності в Приват24 «BAD CARD» із заборгованістю 730 грн., отримана виписка в Приват24 по рахунку по так званій «BAD CARD». 3 виписки вбачається, що внаслідок незаконного і протиправного списання АТ КБ «Приватбанк» в 2022 році коштів із нового карткового рахунку ОСОБА_1 , який відкрито в квітні 2022 року, і внаслідок фізичної відсутності карткового рахунку по якому незаконно подано позов АТ КБ «Приватбанк» про стягнення коштів, АТ КБ «Приватбанк» самовільно створив рахунок НОМЕР_1 з терміном дії до 12/99 р. на який перерахував кошти в сумі 1750,00 грн. 15 червня 2022 року із зарплатної картки ОСОБА_1 . І одразу списав половину суми, яка є залишком по неіснуючому кредиту за 2014 рік, по якому зараз розглядається позов. А залишок по кредиту - 730 грн. позивач не встиг списати, оскільки Мостиський районний суд Львівської області виніс ухвалу про забезпечення позову. Цей платіж зі списання коштів відображено у банківській виписці за 2022 рік: Дата:20.05.2022, Рахунок: НОМЕР_2 , Угода № SAMDNWFC00003588922 від 09.04.2014 р., Деталі операції: ПОПОВНЕННЯ КАРТКИ, Грошові перекази Сума: 1 750,00.
Тому сума 730 грн., яка залишилась після незаконного і протиправного списання коштів 1750,00 грн. АТ КБ «Приватбанк», це і є на думку АТ КБ «Приватбанк» залишок по кредиту. І це залишок ціни позову АТ КБ "Приватбанк", яку позивач намагається стягнути за поданим позовом. При цьому сума позовних вимог позивачем не уточнена, оскільки і сам позивач усвідомлює незаконність і безпідставність поданого позову. Враховуючи вище викладене немає доцільності у збільшені позовної вимоги: «Визнати дії АТ КБ «Приватбанк» неправомірними та зобов?язати списати борг ОСОБА_1 по «BAD CARD» по договору 8800....80 терміном дії до 12/99 в розмірі 730,23.. грн».
В судовому засіданні 18.09.2023 суд наголосив на необхідності уточнення збільшених позовних вимог та вказав на недоліки заяви. А тому уточнюємо та просимо суд розглядати нижчевикладену заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області по справі №448/514/22 від 06 червня 2023 р. вирішено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об?єднати в одне провадження з первісною позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В прийнятому до розгляду судом зустрічному позові, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просив: стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 52 124,07 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що протягом тривалого часу банк безпідставно стягує кошти, які належать йому та є його особистою власністю.
3 часу подання зустрічного позову 06.07.2022 року, сума протиправно стягнутих коштів з рахунків ОСОБА_1 збільшилась, а тому існує необхідність збільшити розмір заявлених позовних вимог за зустрічним позовом. А тому уточнюємо суму та збільшуємо розмір позовних вимог за зустрічним позовом і надаємо в додатках розрахунок розміру позовних вимог за зустрічним позовом. Розрахунок суми зустрічних позовних вимог здійснено на підставі наданої АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви виписки по рахунку з 2014 по 2022 рік, та згідно виписки за 2022 рік, що додається.
Користуючись наданим п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України правом збільшує розмір позовних вимог за зустрічним позовом до закінчення підготовчого засідання. У зв?язку з збільшенням розміру позовних вимог (збільшення суми), просить суд звернути увагу, що згідно банківських виписок АТ КБ «Приватбанк» без будь-якої правової підстави неправомірно та незаконно списував кошти з різних зарплатних рахунків та рахунку для соціальних виплат ОСОБА_1 з 2014 року по 2022 рік включно, незаконно зазначаючи в призначенні платежу «Списання відсотків за використання кредитного ліміту», «Поповнення картки» «Обов'язковий платіж», «Пеня», «Автоматичне списання простроченої заборгованості». При цьому кредитний договір відсутній, відсотки за кредит, пеня, період нарахування - нічим не передбачені. Тим більше відсотки не можуть нараховуватись понад вісім років і понад термін дії виданої картки. Як вбачається з розрахунку суми зустрічних позовних вимог доданого до даної заяви та з наданих банківських виписок з 2014 року, найбільша сума - понад 35 тис. грн. була незаконно списана АТ КБ «Приватбанк» із зарплатного рахунку після закінчення терміну дії картки «Універсальна» на яку посилається позивач в первісному позові. Тобто коли ні де-юре, ні де-факто такої картки не існувало взагалі.
Також кредитного договору на який посилається позивач АТ КБ «Приватбанк» де було б чітко зазначено, що ОСОБА_1 отримав в кредит кошти із зобов?язанням сплачувати відсотки за користування, пеню в разі прострочення, термін дії кредиту, строк повернення, період нарахування, що є істотними (обов?язковими) умовами кредитного договору за весь час перебування справи в суді АТ КБ «Приватбанк» так і не зміг надати. При цьому пеня і відсотки за прострочення ніби-то кредиту незаконно і безпідставно списувались як вбачається з банківських виписок вже після чотирьох місяців від дати укладення договору про надання банківських послуг.
Зазначає, що Анкета на іноземній - російській мові агресора, яка додана АТ КБ «Приватбанк» не містить жодних відомостей про видачу коштів в кредит. Надані умови та правила також частково на мові агресора за підписом Дубілета, який перебуває У міжнародному розшуку за фінансові злочини, і не підписані, не погоджені, не ознайомлені з клієнтом банку ОСОБА_1 не є і не можуть бути доказом по справі. Виключне право розпорядження заробітної платою та іншими власними коштами, визначення напрямків її витрачання в силу вимог статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України належить лише власнику цих коштів. Втручання АТ КБ «Приватбанк» у таке право ОСОБА_1 є незаконним.
Крім того, зазначає, що зобов?язання банку щодо здійснення розрахункових банківських операцій, відповідно до вимог ст. 1071 ЦК України, повинні здійснюватись за розпорядженням клієнта. Відповідно до ч. 3 ст.1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставне списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставне списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Тобто, зазначені норми права прямо передбачають, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду або договору.
Відповідно до п. 1.38 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Згідно з п. 26.1 ст. 26 Закону України Про платіжні системи та Шереказ коштів платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Згідно з п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та12 Інструкції. Відповідно до п. 6.1. Інструкції від 21 січня 2004 року банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якио вони передбачені в договорі). Якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті Призначення платежу якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Стверджує, що АТ КБ «Приватбанк» зобов'язаний повернути ОСОБА_1 безпідставно списані та незаконно отримані кошти в сумі 65155,10 грн. Тому первинно заявлена в зустрічній позовній заяві сума підлягає збільшенню.
Вказує на те, що відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов?язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Вказує, що оскільки незаконними діями АТ КБ «Приватбанк» споживачу банківських послуг ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає у неможливості користуватись власними коштами, заробітною платою, незаконним списанням коштів, тривалістю порушень прав споживача, порушення звичайного способу життя, з АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути на користь споживача банківських послуг ОСОБА_1 суму 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Також вказує, що від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнений на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Тому ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 6 червня 2023 р. прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк». Подання заяви про збільшення розміру позовних вимог не змінює суті, предмету і підстав зустрічного позову, а є тільки збільшенням суми заявлених зустрічних позовних вимог. Тому від сплати судового збору так само звільнений позивач за подання даної заяви про збільшення розміру позовних вимог. Щодо відшкодування моральної шкоди, то така вимога є похідною від основної вимоги і передбачена ст.22 Закону України про захист прав споживачів. Оскільки при задоволенні позовних вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної шкоди.
ІІ. Позиція учасників справи
6. Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Коблик М.В. в підготовчому судовому засіданні просила задовольнити подану заяву, надала пояснення аналогічні викладеним в уточненій письмовій заяві.
7. В підготовчому судовому засіданні представник позивача за первісним позовом АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Жарський І.Р. просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про збільшення позовних вимог.
Вказав, що відповідач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, проте згідно процесуальних норм мав звернутися із клопотанням. Пояснив також, що позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 07.02.2022, а відповідач звернувся із зустрічним позовом про стягнення грошових коштів, який принятий судом. Також зазначив, що заява відповідача про збільшення зустрічних позовних вимог, в якій відповідач просить стягнути кошти розмірі 65155,10 грн., де зазначений період до 25.07.2022, який не стосується періоду заборгованості, що перебуває на вирішенні суду. Крім того, відповідач просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь відшкодування моральної шкоди завданої порушенням прав споживача в розмірі 10 000 грн., що є окремою позовною вимогою, а не збільшенням позовних вимог в розумінні процесуального закону. Доповнив, що відповідач вправі звернутися до суду із самостійним позовом.
Вивчивши подану заяву, дослідивши зміст матеріалів справи, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Встановлені обставини справи
8. 30.05.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 09.04.2014 в розмірі 11 162,73 грн. станом на 07.02.2022.
9. Ухвалою суду від 24.04.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
10. 02.06.2022 відповідач подав заяву, в якій він просить повернути позовну заяву без розгляду.Крім того, відповідач 05.07.2022 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому також вказує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про огляд веб-сайту та, посилаючись на недоліки поданої позовної заяви, просить залишити її без руху; зустрічну позовну заяву; заяву про забезпечення позову.
11. Ухвалою суду від 11.07.2022 року заяву відповідача про забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову суд ухвалив заборонити позивачу вчиняти дії щодо списання (стягнення) коштів на свою користь з усіх рахунків, в тому числі зарплатних ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
12. Згідно ухвали суду від 01.08.2022 суд постановив у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства комерційний банк «Пртватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
13. Ухвалою від 02.09.2022суд постановив позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
14. Згідно постанови Львівського апеляційного суду Львівської області колегія суддів постановила ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 02 вересня 2022 року скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
04.04.2023 справа надійшла до Мостиського районного суду Львівської області та згідно ухвали від 04.04.2023 прийнята до розгляду.
15. 06.07.2022 до Мостиського районного суду Львівської області від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до АТ КБ «Приватбанк», в якому відповідач просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 52 124,07 грн., зазначаючи період з 09.04.2014 до 09.02.2022 (а.с. 77 Т.1) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що протягом тривалого часу банк безпідставно стягує кошти, які належать йому та є його особистою власністю.
16. Ухвалою від 06.06.2023 суд постановив прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів та об'єднати в одне провадження з первісною позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у даній цивільній справі.
ІV. Положення закону, якими Суд керується
17. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
18. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
19. Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
20. Позов у цивільному процесі це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Предмет позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
21. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Заявою не повинно підмінюватися подання нового цивільного позову, що не пов'язаний зі справою. Зміст заявлених вимог позивачем у заяві про зміну предмету позову зводиться до зміни і предмета позову, і обставин, з якими пов'язані вимоги, що вимагає від учасників справи іншої форми звернення до суду.
22. Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
23. Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 922/404/19 та встановив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Так, ВС зазначив, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах: № 923/1061/18 від 10.12.2019, № 925/185/19 від 19.12.2019 року, № 925/186/19 від 23.01.2020 року, № 910/18389/20 від 22.07.2021р.
24. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
25. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
26. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновок Суду
27. Ознайомившись із змістом заяви відповідача про збільшення розміру зустрічних позовних вимог, встановлено, що він просить стягнути з позивача на свою користь грошові кошти в розмірі 65 155,10 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.
28. Із змісту первісного позову встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» в позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.04.2014 у розмірі 11 162,73 грн. станом на 07.02.2022 та судові витрати у розмірі 2481,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість.
29. А із змісту зустрічного позову відповідача ОСОБА_1 встановлено, що відповідач просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь грошові кошти у розмірі 52 124,07 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн., в обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що протягом тривалого часу банк безпідставно стягує кошти за договором від 09.04.2014 за період з 09.04.2014 до 09.02.2022 (а.с. 77 Т.1), які належать йому та є його особистою власністю.
30. Із змісту позовних вимог первісного та зустрічного позову, встановлено, що обидва позови взаємопов'язані, оскільки вони виникають з одних правовідносин, сторонами у справах є одні і ті ж особи, та спільний розгляд вказаних позовів є доцільним. Ухвалою суду від 06.06.2023 прийнята зустрічна позовна заява та об'єднана його в одне провадження з первісним позовом.
31. Встановлено, що ОСОБА_1 (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом) у заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути кошти розмірі 65155,10 грн. Посилаючись на те, що з часу подання зустрічного позову 06.07.2022 року, сума протиправно стягнутих коштів з рахунків ОСОБА_1 збільшилась. Крім того, вказує, що розрахунок суми зустрічних позовних вимог здійснено на підставі наданої АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви виписки по рахунку з 2014 по 2022 рік, та згідно виписки за 2022 рік, що додається. Встановлено, що в даній виписці зазначений період до 25.07.2022. Тобто, за період , що не стосується заборгованості, яку зазначив у позові позивач станом на 07.02.2022, що перебуває на вирішенні суду.
32. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 просить стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на свою користь відшкодування моральної шкоди завданої порушенням прав споживача в розмірі 10 000 грн., яка полягає у неможливості користуватись власними коштами, заробітною платою, незаконним списанням коштів, тривалістю порушень прав споживача, порушення звичайного способу життя. Тобто позивач фактично заявив додаткові нові вимоги, які у даному випадку можуть бути заявлені шляхом подання іншого позову.
Подібне доповнення позову майновою вимогою є не збільшення позовних вимог, а є пред'явленням нового позову із іншим предметом та підставами, тому суд приходить до висновку про відмову в прийнятті вказаної заяви про збільшення позову.
33. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 922/404/19, де вказано, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Так, ВС зазначив, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
34. Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, про необхідність відмовити у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, поданої зустрічним позивачем.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду із самостійним позовом із новою позовною вимогою, зазначеною у заяві про збільшення позовних вимог.
35. Ухвала суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог безпосередньо не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку ст. 353 ЦПК України. Разом із тим наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачеві. Водночас у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, у свою чергу ухвала про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі ОП КЦС дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову в прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Керуючись статтями 2,3,13,43,49,193,258,260,263,353 ЦПК України, Суд,
постановив:
1. В прийнятті уточненої заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у цивільній справі за первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів - відмовити.
2. Відкласти підготовче судове засідання на 10.45 год. 04 грудня 2023, яке провести в приміщенні Мостиського районного суду Львівської області за адресою: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул. Грушевського, 1/9.
3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
5. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
6. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 20.11.2023.
Суддя Світлана ГІРЯК