Справа № 462/9023/23
провадження 1-кс/462/2217/23
21 листопада 2023 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140000001020 від 31.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 190 КК України,
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12021140000001020 від 31.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 190 КК України. Клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12021140000001020 від 31 грудня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 357, 4.2 ст. 15-4.3 ст. 190, 4.4 ст. 358, 4.3 ст. 15-4.4 ст. 190 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 07.05.2020 Франківським ВП ГУНП у Львівській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140080000902 від 09.05.2020 за ознаками складу злочину передбаченого ч.4 ст. 358 КК України за фактом того, що 17.01.2020 невідомі особи використали завідомо підроблені документи для вступу у спадщину з метою подальшого заволодіння квартирою. Крім цього, на підставі заяви ОСОБА_5 , 17.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42020141080000118 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.4 ст. 190 КК України з приводу вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 замаху на шахрайство з метою заволодіння майном померлого ОСОБА_8 у особливо великих розмірах, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Постановою прокурора Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_9 від 29.12.2020, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42020141080000118 та № 120201440080000902 об'єднано в одне провадження за № 120201440080000902. 24.09.2021 до кримінального провадження № 12019140080002088 було приєднано кримінальне провадження № 120201440080000902. 31.12.2021 з кримінального провадження № 12019140080002088 було виділено ряд кримінальних проваджень в тому числі № 120201440080000902 у провадження за № 12021140000001020. 20.10.2023 заступником керівника Львівської обласної прокуратури здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021140000001020 доручено здійнсювати ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області. В ході досудового розслідування встановлено, що 17.01.2020 до П?ятої Львівської державної нотаріальної контори було подано заяву про вступ у спадщину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - батько ОСОБА_8 та чоловік ОСОБА_11 . Під час подачі заяви ОСОБА_10 про вступ у спадщину, останній встановив, що раніше заяву про вступ у спадщину подав дехто « ОСОБА_10 », який був значно молодше від ОСОБА_10 , 1940 року народження, документи даної особи були виготовлені у Луганській області, у зв?язку з чим ця заява не була прийнята до уваги. Одночасно було встановлено, що також подана заява про вступ у спадщину донькою ОСОБА_8 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень Львівської області, 11.12.2019 Миколаївський районний суд, суддя ОСОБА_13 прийняв рішення по судовій справі 447/2522/19 за заявою ОСОБА_7 , яким встановлено «факт батьківства ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львові відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов?язати Червоноградський відділ реєстрації актів цивільного стану міського управління юстиції у Львівській області внести зміни в актовий запис № 798 від 19.10.1995, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме у графі відомості про батька, записати батьком « ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , України». У графі по батькові дитини змінити з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 ». Після отримання рішення суду та зміни анкетних даних ОСОБА_16 звернулась у П?яту Львівську державну нотаріальну контору з метою вступу у спадщину як спадкоємець (дочка) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 та котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.04.2019 року серія НОМЕР_1 , актовий запис № 948. На підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 19.05.2020, отримано тимчасовий доступ до документів, а саме вилучено матеріали спадкової справи № 605/2019 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 . Із матеріалів спадкової справи вбачається, що до П?ятої Львівської державної нотаріальної контори подано заяву ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 про вступ у спадщину (заявник вказав адресу: АДРЕСА_3 ). Також в матеріалах спадкової справи наявний документ 50 АБ 4069089 Заявлениє ОСОБА_10 (російською мовою по змісту щодо прийняття спадщини) та інші документи, подані ОСОБА_17 . Крім цього, в матеріалах нотаріальної справи наявна заява про вступ у спадщину від імені ОСОБА_12 та додані документи, в тому числі, копія свідоцтва про народження ОСОБА_18 (в якому батьками зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ), копію свідоцтва про зміну імені з ОСОБА_18 на ОСОБА_12 . В матеріалах спадкової справи наявні також документи, які стосуються розгляду Франківським районним судом м. Львова справи № 465/6048/19 за заявою ОСОБА_19 про встановлення факту проживання однією сім?єю (пояснення осіб, які підтверджують факт проживання однією сім?єю: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ). За категоричним твердженням спадкоємця - ОСОБА_10 (батька померлого ОСОБА_8 ), останній був одружений з ОСОБА_25 у період приблизно 1985-2002 роки та не мав дітей. Відповідно до витягу № 00031319573 від 22.06.2021 з Державного реєстру цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був одружений з ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у період з 19.04.1985 по 01.12.1998 (актовий запис про шлюб № 760 від 19.04.1985, актовий запис про розірвання шлюбу № 533 від 01.12.1998). 18.06.2021 допитано як свідка ОСОБА_27 , яка повідомила, що між нею та ОСОБА_8 19.04.1985 було зареєстровано шлюб. Після одруження вони жили разом за адресою: АДРЕСА_4 . З матір?ю ОСОБА_8 вона підтримувала стосунки аж до смерті в 2019 році, а з батьком - ОСОБА_10 досі іноді спілкується. Шлюб між нею та ОСОБА_8 було розірвано 01.12.1998, після чого останній проживав з матір?ю. Щодо ОСОБА_28 , яка називає себе донькою ОСОБА_8 , свідок повідомила, що на час її народження, вони перебували у шлюбі, відносини у сім'ї були хороші і вона вважає, що у ОСОБА_8 не може бути відносин з іншими жінками. Окрім цього, факт можливого біологічного батьківства ОСОБА_8 щодо ОСОБА_7 спростовується тим, що у 1994-1995 роках вони разом перебували на території російської федерації. 21.10.2020 допитано як свідка ОСОБА_19 , яка повідомила, що вона з 2003 року є цивільною дружиною ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (спільних дітей не мали). Свідок повідомила, що раніше ОСОБА_8 був одружений з ОСОБА_29 , з якою 18 років проживав та в шлюбі дітей не мали через безплідність обидвох. Свідок повідомила, що ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_10 спілкувався рідко, в телефонному режимі. Після смерті матері ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , до нього жити напросився побратим (разом служили в АТО) - ОСОБА_30 , який жив в ОСОБА_8 до смерті останнього. Свідок вказала, що була проти цього, а також те, що ОСОБА_31 був залежним від алкоголю. Свідок також повідомила, що батько ОСОБА_32 написав їй на електронну адресу лист, що до неї буде звертатись адвокат (довірена особа) з приводу прийняття спадщини. ОСОБА_19 повідомила, що ОСОБА_8 збирався залишити належне йому майно їй та її сину, про що повідомляв також їх сусідці ОСОБА_33 . До матеріалів кримінального провадження долучено інформацію ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», з якої вбачається, що замовником похорону була ОСОБА_19 . Наведені дані свідчать про те, що ОСОБА_16 надала неправдиві свідчення у суді про те, що її матір ОСОБА_6 проживала зі померлим ОСОБА_8 , та останній є її батьком, з метою заволодіння квартирою АДРЕСА_1 . На підставі ухвали слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2020, отримано тимчасовий доступ та вилучено матеріали судової справи № 447/2522/19 (провадження 20/447/85/19) за результатами розгляду Миколаївським районним судом Львівської області справи за заявою ОСОБА_7 про встановлення факту батьківства. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 11.12.2019 заяву задоволено, встановлено факт батьківства ОСОБА_8 відносно ОСОБА_34 . Також встановлено, що для звернення у Миколаївський районний суд Львівської області ОСОБА_16 змінила своє місце реєстрації на адресу АДРЕСА_5 , хоч ніколи за вказаною адресою не проживала. При цьому ОСОБА_18 подано заяву про зміну місця проживання з м. Червоноград на м. Новий Розділ 04.10.2019, тобто перед самим зверненням до суду. Також встановлено, що у Франківському районному суді м. Львова знаходилась на розгляді цивільна справа № 465/2673/20 за позовом ОСОБА_17 до ОСОБА_6 , ОСОБА_35 , Червоноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану західного міжтериторіального управління міністерства юстиції (м. Львів) про визнання нечинним та скасування юридичного факту про батьківство та усунення від спадкування. 22.03.2021 суд залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_4 . Згідно з договором про надання правової допомоги № 77/Б від 06.04.2020 інтереси ОСОБА_10 представляє адвокат ОСОБА_5 . 05.10.2021 постановою слідчого СУ ГУ НПІ у Львівській області від 05.10.2021 ОСОБА_5 визнано представником потерпілого ОСОБА_10 та залучено до участі у провадженні № 12019140080002088. 03 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 447/2522/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , представника ОСОБА_10 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 30.11.2020 у справі за заявою ОСОБА_10 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11.12.2019. Суд прийняв рішення апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представника ОСОБА_10 - задоволити частково, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 30.11.2020 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 21.03.2022 Миколаївський районний суд Львівської області у справі № 447/2522/19 ухвалив провадження у справі за заявою ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_5 про перегляд рішення суду від 11.12.2019 за нововиявленими обставинами, у справі за заявою ОСОБА_18 про встановлення факту батьківства - закрити. 26.04.2022 Львівський апеляційний суд ухвалив апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представника ОСОБА_10 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 21.03.2022 повернути скаржнику. 16.08.2023 Верховний суд України у справі № 447/2522/19 розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_10 , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 26.04.2022 постановив ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. 24.10.2023 Львівським апеляційним судом призначено справу до розгляду а апеляційному суді на 22.11.2023. 30.06.2021 у справі № 461/9640/20 Галицьким районним судом м. Львова накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02.07.2021 державним реєстратором на підставі вказаної ухвали Галицького районного суду м. Львова внесено відомості до реєстру про арешт квартири АДРЕСА_1 . 10.10.2023 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/8013/23 (провадження № 1кс/463/6685/23) скасовано арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2021. При прийнятті вказаного рішення Личаківським районним судом м. Львова взято до уваги постанову від 20.01.2022 про закриття вищезазначеного кримінального провадження, без урахування того факту, що така постанова 19.04.2022 була прокурором скасована, а кримінальне провадження перебувало та на даний час перебуває на стадії досудового розслідування. Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.11.2023 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , форма власності приватна спільна сумісна з 11.03.2009. На підставі викладеного, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, як на безпосередній об'єкт кримінально-протиправних дій з метою унеможливлення подальшого відчуження такого майна третім особам, його переобладнання чи знищення, а також з метою захисту прав потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про розгляд клопотання була повідомлена належним чином, просила таке слухати без її участі.
З метою забезпечення арешту майна, з врахуванням положень ч.2 ст.172 КПК України, слід здійснити розгляд клопотання без повідомлення власників майна та осіб, у фактичному володінні яких перебуває це майно, оскільки існує ризик того, що дізнавшись про внесення та розгляд цього клопотання, здійснюватимуться перешкоди у накладені арешту на нього і майно може бути відчужене чи перереєстроване на інших осіб, що унеможливлять накладення подальшого арешту, а також унеможливить досягнення мети арешту.
Згідно із ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, зокрема витяг з ЄРДР від 31.12.2021, постанову про зміну групи прокурорів від 16.11.2023, постанову про об'єднання матеріалів досудового розслідування та визначення підслідності у кримінальному провадженні від 29.12.2020, заяву про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2020, протокол допиту свідка ОСОБА_27 від 18.06.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 21.10.2020, постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 19.04.2022, а також постанову про визнання речовим доказом від 17.11.2023, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, об'єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 відповідає критеріям визначених для речових доказів.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.11.2023 власником квартири (реєстраційний номер майна 26684972) АДРЕСА_1 є ОСОБА_11 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), форма власності приватна спільна сумісна, частка власності 1/1, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 11.03.2009.
Враховуючи наведене, а також те, що під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 17 листопада 2023 року органом досудового розслідування прийнято постанову про визнання вищевказаного об'єкта речовим доказом у кримінальному провадження № 12021140000001020 від 31.12.2021.
Слідчий суддя зауважує, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
Відповідно до ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Підставою для накладення арешту на майно, є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказами вчинення злочину із наведених у клопотанні обставин.
Метою накладення арешту відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів, арешт на які, відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов до переконання, що є підстави у накладені арешту на матеріальний об'єкт, який визнано речовим доказом та міг зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою збереження речового доказу клопотання слід задовольнити.
Керуючись вимогами ст. ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 (РНОНМ: 26684972) шляхом заборони її відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Виконання ухвали покласти на прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 .
Підозрюваний, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1