Справа № 444/4007/23
Провадження № 3/444/2072/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
м. Жовква Львівської області, Україна
21 листопада 2023 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААД № 278193 від 31.10.2023 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт гр. України НОМЕР_1 від 17.08.2004 року виданий Самбірським МРВ УМВС України у Львівській області; реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась без особи у відношенні якої складено протокол.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 , 31.10.2023 року о 15 год. 39 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська 140 км. Львівського району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року у справі № 444/3044/23, чим порушив вимоги п. 2.1 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу його проживання, вказану у протоколі про адміністративне правопорушення та додатково шляхом оголошення на офіційному вебсайті судова влада України.
Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.
Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної зацікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 31.10.2023; копією постанови Жовківського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року у справі № 444/3044/23, якою постановлено, зокрема, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набрала законної сили; та іншими матеріалами справи.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Відповідно до санкції частини 5 статті 126 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 зважаючи, щоадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що до останнього з врахуванням вищеперелічених обставин, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років без оплатного вилученням транспортного засобу, враховуючи, щоавтомобіль, яким він керував, згідно з протоколом, належить іншій особі, а саме ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 /п'ятсот тридцять шість/ гривень 80 копійок.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 126, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп.в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 (сім) років, без оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 536 /п'ятсот тридцять шість/ гривень 80 копійок.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - 3 місяці.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ясиновський Р. Б.