Справа № 442/7386/23
Провадження №3/442/2676/2023
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2023 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , підприємця,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
з участю представника правопорушника - адвоката Жук Р.С., -
ВСТАНОВИЛА:
Відносно ОСОБА_1 14.10.2023 поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Білокур Ю.Ю. було складено адміністративний протокол серія ААД№548438 про те, що ОСОБА_1 14.10.2023 о 11.40 год. на вул. Дрогобицька в с. Рихтичі Дрогобицького району Львівської області керував транспортним засобом марки "Opel vectra" д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ARLJ-0470. Результат тесту становить 0,23 проміле, висновок лікаря №209.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як порушення п. 2.9а ПДР, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні представник правопорушника суду пояснив, що 14.10.2023 року близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем OPELVECTRA на вул. Дрогобицькій в с. Рихтичі та був зупинений поліцейськими. Після зупинки, співробітник поліції перевірив його документи та сказав, що у ОСОБА_1 нібито наявні ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти тест за допомогою приладу «DragerAlkotest 6820», на що ОСОБА_1 не заперечував. Інспектор спочатку надав йому прилад «Drager Alkotest 6820» з вставленим «мунштуком», який був прилаштований до приладу раніше. Він заперечив проти проходження тестування з використаним раніше мунштуком та наполіг та тому, щоб мунштук був запакований у герметичний пакет та відкривався у його присутності. Співробітник поліції довго шукав «новий запакований» мунштук і потім передали ОСОБА_1 прилад «DragerAlkotest 6820» для проходження тестування, за результатами тестування №2517 - приладом було визначено результат тестування ОСОБА_1 - 0,23%, з чим він не погодився та наполягав на проведенні медичного обстеження.
Одразу після цього ОСОБА_1 разом з співробітниками поліції прибув до медичного закладу (КНП «Дрогобицька міська лікарня №1»), де лікар ОСОБА_2 встановила його особу, взяла в руки алкотестер «Алкофор 307», вставила мунштук та сказала йому продути в трубочку 10 секунд. За результатом тестування Алкотестером «Алкофор 307» було встановлено показник - 0.19 % (проміле).
В подальшому, співробітники поліції разом з лікарем наполягали на повторному проведенні тестування, проти чого ОСОБА_1 не заперечував. Приблизно через 1 - 2 хвилини після першого тестування - лікар надала йому повторно той самий Алкотестер «Алкофор 307», не замінюючи мунштук на новий, що це зафіксовано на відеозаписі (11 год. 57. хв. 00 с.). За результатами повторного тестування було встановлено показник - 0.21% (проміле).
Після отримання другого результату тестування з показником 0,21 проміле - лікар сама запитала співробітників поліції «То що писати йому?» (це зафіксовано на відеозаписі (11 год. 57. хв. 20 с.), що на думку захисника беззаперечно вказує на те, що лікар під час огляду не виявила однозначних ознак перебування особи у стані алкогольного сп'яніння. Після проведення тестування за допомогою Алкотестера «Алкофор 307», лікар запропонувала ОСОБА_1 доторкнутися пальцем до кінчика носа та пройти по лінії - що останній виконав без зауважень зі сторони лікаря.
За результатом огляду лікарем ОСОБА_2 було складено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотично чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2023 р. (11 год.50 хв.) за яким лікарем було встановлено, що: «гр. ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння».
Вказує, що огляд було проведено з порушенням, результати такого огляду знаходяться в межах допустимої похибки, один з яких (результат 0,19 проміле) підтверджував, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а тому просить закрити адміністративне провадження в даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення представника правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, до матеріалів протоколу серії ААД №548438 працівниками поліції долучено:
-акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - приладу DragerAlcotester 6820 ARLJ-0470;
-результат тестування приладу DragerAlcotester 6820, результат 0,23 проміле;
-висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотично чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2023 р.
-копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №198751 від 14.10.2023.2023;
-відеозапис на CD-R диску.
Що стосується наданого відеозапису, виходжу з того, що відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Отже, належним чином ознайомившись із відеозаписом (CD - диск), який долучений до матеріалів протоколу, вбачається, що такий не в повній мірі відображає подій, які відбувалися при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, складається з 3-ох відео файлів та не є безперервним, а відтак, не є належним доказом у справі.
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103 в редакції від 28.10.2015 р. (далі - Порядок №1103) огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 4 Порядку №1103 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно п. 6 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 7 Порядку №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Так, як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - приладу ARLJ-0470, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою приладу DragerAlcotester 6820 ARLJ-0470, результат якого показав 0,23 %.
З дослідженого судом відеозапису події встановлено, що після проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та його незгодою з отриманими результатами на місці зупинки транспортного засобу, його було доставлено до Дрогобицької МЛ №1.
Там лікарем ОСОБА_2 перевірено особисті дані ОСОБА_1 . Перед початком тестування лікар запитала ОСОБА_1 чи він вживав алкоголь, на що він відповів, що «Вживав вчора» (це зафіксовано на відеозаписі (11 год. 55. хв. 35 с.) Одразу після цього - лікар взяла в руки алкотестер «Алкофор 307», вставила мунштук та сказала ОСОБА_1 , щоб він проходив тест - дув в трубочку 10 секунд.
За результатом тестування Алкотестером «Алкофор 307» було встановлено показник - 0.19 % (проміле).
Після цього співробітники поліції разом з лікарем наполягали на повторному проведенні тестування, на що ОСОБА_1 погодився і приблизно через 1 - 2 хвилини після першого тестування - лікар надала йому повторно той самий Алкотестер «Алкофор 307», не замінюючи мунштук на новий, що зафіксовано на відеозаписі (11 год. 57. хв. 00 с.)
За результатами повторного тестування, Алкотестером «Алкофор 307» було встановлено показник - 0.21% (проміле).
Після отримання другого результату тестування з показником 0,21 проміле - лікар сама запитала співробітників поліції «То що писати йому?», що зафіксовано на відеозаписі (11 год. 57. хв. 20 с.), запропонувала ОСОБА_1 доторкнутися пальцем до кінчика носа та пройти по лінії, що останній виконав без зауважень зі сторони лікаря. Жодних інших обстежень під час огляду ОСОБА_1 лікарем не проводилося.
Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 9 листопада 2015 року N 1452/735, - гранична норма алкоголю допустима у крові становить 0,2 проміле.
Відповідно до п. 2.2 керівництва з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotester 6820 «Технічні характеристики» таблиця 3, границі абсолютної допустимої похибки аналізаторів парів етанолу у повітрі, що видихається складає -+0,05 проміле.
Зважаючи на те, що згідно результатів тесту №2517 - газоаналізатором DragerAlcotester 6820 було виявлено результат тестування ОСОБА_1 - 0,23%, вказаний результат знаходиться в межах похибки вимірювання даного алкотестера
Поряд з цим - при повторному обстеженні в лікарській установі - КНП «Дрогобицька міська лікарня №1») лікарем ОСОБА_2 було проведено два заміри за допомогою Алкотестера «Алкофор 307» - та отримано два результати 0,19 та 0,21 проміле.
Відповідно до п. 2.2 керівництва з експлуатації Алкотестера «Алкофор 307» «Технічні характеристики», - Границі допустимої похибки: від 0 до 0,25 мг/дм3 - ±0,05 мг/дм3; понад 0,25 - 20%.
З наведеного вбачається, що результат тестування ОСОБА_1 алкотестером «Алкофор 307» перебуває в межах допустимої похибки вимірювання.
Більше того - слід звернути увагу на те, що перший результат тесту алкотестером «Алкофор 307» взагалі знаходиться в межах граничної норми алкоголю (0.19 проміле) а другий результат - відрізняється на 0.02 проміле та становить 0.21 проміле, що свідчить про наявність похибки в роботі алкотестерів.
Щодо інших ознак сп'яніння, які було вказано лікарем в Акті огляду (наданий стороною захисту), суд погоджується з доводами захисту про те, що більшість з цих ознак не відповідають дійсності, внесені лікарем без проведення відповідного обстеження, що підтверджується долученим відеозаписом події, а тому не можуть беззаперечно свідчити про ознаки сп'яніння ОСОБА_1 .
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Отже, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю, у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 як на місці зупин итарснпортного засобу, так і в медичному закладі не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
При цьому, поза увагою судді не може залишитись той факт, що у медичному закладі один з результатів тестування ОСОБА_1 алкотестером «Алкофор 307» перебував в межах норма - 0,19 проміле.
Крім того, відповідно до положень передбачених ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою" (п. 150, п. 253).
Таким чином, згідно з усталеною судовою практикою, доказування тих чи інших обставин, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих, доказів. І саме на такому аналізі та оцінці всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
Отже, коли у водія були відсутні інші ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, був не згодний з показниками технічного приладу, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
Разом з тим, згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, зважаючи на похибку, яка можлива при проведенні огляду за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 та Алкотестера «Алкофор 307», яка захисником обґрунтована та доведена, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Керуючись ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 256, ст. ст. 283-285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Курус Р.І.