Єдиний унікальний номер №943/1925/23
Провадження №3/943/974/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Департаменту патрульної поліції Укравління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, місце праці не встановлено, жителя проживає в АДРЕСА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ААД № 568701 від 12.10.2023 року, вбачається, що 12.10.2023 року о 14.08 год на 497 км автодороги Київ - Чоп в с. Новий Милятин Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки Фольксваген Пассат, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі, відмовився від відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання.
Представник ОСОБА_2 , адвокат Крюкова Н.Т. за викликом суду не з'явилася, подала письмове клопотання з проханням направити матеріали справи на доопрацювання.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_2 та адвоката про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у їх відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_2 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, обізнаність захисника про призначене суджове засідання, завчасно, вважаю, що слід вирішити справу у відсутності останніх та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП у судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 568701 від 12.10.2023, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_2 Посвідчення водія НОМЕР_2 у водія вилучені, видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії DT303259. З протоколом ОСОБА_2 ознайомився, згідно письмових пояснень у протоколі вину свою у вчиненому заперечив;
- відеозапис на оптичному диску DVD, на якому містяться записи з нагрудної камери поліцейського. Зафіксовано, як водій пред'являє документи, а працівники поліції встановлюють його особу. Інспектор поліції повідомляє про порушення Правил дорожнього руху, оскільки водій порушив вимогу ПДР України, перевищивши швидкість в населеному пункті. Працівник поліції вказує, що він бачить у водія ознаки алкогольного сп'яніння, пропонує пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки, з використанням приладу Драгер. Водій відмовляється від продування даного приладу на місці та, спочатку погоджується проїхати в медичний заклад для проходження медичного огляду. На пропозицію поліцейського пройти до службового автомобіля та проїхати разом з ними до лікарні, водій ОСОБА_2 відмовляється, оскільки хоче їхати власним автомобілем. Поліцейський роз'яснює водію, що такий порядок огляду і останні має проїхати разом з поліцейськими службовим автомобілем до лікувального закладу, водій категорично відмовляється іхати в медичний заклад разом з поліцейськими, мотивуючи тим, що не залишить в невідомому місці посеред дороги машину з своєю сім'єю, зокрема малим сином. І як наслідок відмовляється від проходження медичного огляду та не заперечує проти скаладення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за відмову проходження такого огляду, зокрема дослівно «… відмовляюся, …. складайте протокол…». Поліцейський неодноразово пропонує пройти огляд на визначення стану сп'яніння та повідомляє про необхідність проходження такого у медичному закладі, а також вказує, що відмова від такого проходження прирівнюється до керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. однак водій вкотре відмовися. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_2 , що у зв'язку з тим, що він відмовляється пройти огляд на визначення стану сп'яніння, відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та вилучено посвідчення водія. Останньому роз'яснено зміст ст. 268 КУпАП, у тому числі право особи знайомитися з матеріалами справи, подавати заяви, клопотання, мати перекладача, роз'яснено права та обов'язки особи, передбачені ст. 63 Конститувції України;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2023 року на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КУпАП за перевищення останнім швидкості, що слугувало причиною зупинки транспортного засобу;
- рапорт командира взводу ДПП В. Грушецького по даному факту.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховую наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі- ПДР) зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Порядку, саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Тобто у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп'яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп'яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп'яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.
Зі змісту переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 .. В ході спілкування з водієм у інспектора виникла підозра про його перебування в стані алкогольного сп'яніння, тому останньому було кілька раз запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння, або на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, від чого водій щораз відмовлявся. Наслідки такої відмовити водію теж було роз'яснено.
Суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений з тим, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто йому було відомо про поставлене у провину правопорушення. Йому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також наслідки відмови від проходження такого огляду.
Тобто відеозапис події, який доданий до матеріалів справи, надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, суд критично ставиться до тверджень сторони захисту, зокрема адвоката Крюкової Н.Т. про те, що вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час вчинення такого правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, а тому він є неналежним доказом, оскільки це не спростовує вину водія. Протокол складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та відповідо до п. 9 Інструкції містить у собі всі необхідні відомості, тому в задоволенні клопотання адвоката слід відмовити.
Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне праовпорушення, пропонування пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та фіксація відмови ОСОБА_2 від нього були проведені працівниками поліції з дотриманням процедури, тому, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважаю їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_2 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, те, що до адміністративної відповідальності він притягується вперше.
Обставин, які пом'якшують та які обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_2 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, а саме стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з водія слід стяннути в користь держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283 КУпАП, суддя -
постановив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.
В задоволенні клопотання адвоката Крюкової Наталії Тарасівни, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536,80 гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Б. М. Журибіда