Дата документу 12.11.2023
Справа № 334/7884/23
Провадження № 2/334/3057/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни та приватного виконавця Проценка Дмитра Юрійовича про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,
установив
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
Адвокат Тивоненко Д.Р. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до АТ «Перший український міжнародний банк» із вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що позивач дізнався про наявність виконавчого провадження № 61412785, відкритого 29.02.2020р. на підставі виконавчого напису від 18.12.2019 року №32798, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001061025901 від 20.06.2018 року на загальну суму 28208,04 грн., що складається з: 4270,66 грн. сума основної заборгованості за тілом кредиту; 6301,13 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 400 грн. прострочена заборгованість за комісією; 16264,36 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту; 971,89 грн. строкова заборгованість за процентами; 500 грн. оплата за вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Позивач вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки, договір за яким вчинено виконавчий напис вчинений поза строками, встановленими законодавством, без дослідження обґрунтованості та безспірності суми заборгованості.
Відповідач позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню визнав, просить здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь позивача 50% витрат по сплаті судового збору, та повернення позивачу 50% з державного бюджету
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2023 року відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію РФ проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 12.11.2023.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
20.06.2018 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» укладено Кредитний договір №2001061025901.
18.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за заявою АТ «ПУМБ» видано виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №2001061025901 від 20.06.2018 року.
За змістом виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 01.04.2019 року по 21.10.2019 року. Сума заборгованості складає 28208,04 грн., в тому числі: 4270,66 грн. сума основної заборгованості за тілом кредиту; 6301,13 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 400 грн. прострочена заборгованість за комісією; 16264,36 грн. строкова заборгованість за сумою кредиту; 971,89 грн. строкова заборгованість за процентами. За вчинення напису стягнуто зі стягувача 500 грн.
Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 32798.
29.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61412785 на підставі виконавчого напису №32798, виданого 18.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С.
Також, 29.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Проценком Д.Ю. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, 06.07.2021 року винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, 25.08.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, а 23.08.2023 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка виникла на підставі нотаріально не посвідченого договору. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, суд звертає увагу, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Будь-яких доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано, відтак суд дійшов висновку про те, що нотаріус порушив вимоги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, відповідач визнав вимоги позивача в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з підстав, викладених у позові.
Згідно із приписами статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судових витрат по сплаті судового збору, тобто 292,94 грн., з поверненням позивачу 50 відсотків сплаченого ним судового збору з державного бюджету.
Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 17500 грн. за Актом №5 від 02.09.2023 року до Договору № 26/01 від 26.01.2022р. за надані юридичні послуги адвоката, однак на підтвердження факту понесення вказаних витрат не надав суду будь-яких платіжних документів.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлений позивачем розрахунок не підтверджений належними доказами по справі, а тому вказана вимога має бути залишена без розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни та приватного виконавця Проценка Дмитра Юрійовича задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 18.12.2019 року №32798, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованості за кредитним договором №2001061025901 від 20.06.2018 року на загальну суму 28708,04 грн.
Стягнути з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) гривні 94 копійки.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору у розмірі 292 (двісті дев'яносто дві) гривні 94 копійки, сплаченого згідно квитанції № 6731-8136-2749-5882 від 07.09.2023р.
В частині стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу позовні вимоги залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін