Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua Справа № 332/3631/23
Провадження №: 2/332/1221/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 18.10.2023, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 49200,00 грн, яка складається з: суми кредиту 15000,00 грн; суми процентів за користування кредитом 34200,00 грн; а також судові витрати зі сплати судового збору 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Обґрунтовано позов тим, що 18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено електронний договір № 4935348 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 15000 грн. Кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020, розміщених на їх сайті - https://creditplus.ua/ru/documents. Строк кредиту складав 30 днів. У відповідності до п. 4.2 Кредитного договору відбулася пролонгація дії договору ще на 90 днів із стандартною процентною ставкою 1,90 %. 17.11.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, оплат за кредитним договором не здійснював. 01.12.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №01.12/2022-ф, згідно з яким ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. Неналежне виконання відповідачем договору призвело до виникнення заборгованості перед фінансовою установою, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 12 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
21.06.2023 відповідач в особі представника - адвоката Шумського І.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача вважає, що нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних здійснено протиправно та суперечать п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України. Адвокат Шумський І.В. також вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності та є завищеною. Таким чином відповідачем було частково визнано позовні вимоги суму заборгованості (за процентами та за тілом кредиту) 49200,00 грн, 1666,51 грн судового збору та 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 18.10.2023.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через електронну пошту суду від представника відповідача - адвоката Шумського І.В. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника, просили суд розглянути справу з урахуванням позиції викладеної у відзиві на позовну заяву.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», було укладено електронний договір № 4935348 про надання споживчого кредиту, сума кредиту складала 15000 грн. Кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020, розміщених на їх сайті - https://creditplus.ua/ru/documents. Строк кредиту складав 30 днів. У відповідності до п. 4.2 Кредитного договору відбулася пролонгація дії договору ще на 90 днів із стандартною процентною ставкою 1,90 %.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Як вбачається зі змісту договору, такий підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М847842».
Також, 18.10.2021 відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту (а.с. 19).
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2021 на платіжну карту № НОМЕР_1 перераховано 15000 грн. кредитних коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с. 36). Таким чином, зарахування кредитних коштів в сумі 15000 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується належними доказами.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
01.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 01.12./22-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги заборгованості за договорами кредиту ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» (а.с. 38-42).
Як вбачається з витягу реєстру боржників до договору факторингу № 01.12./22-Ф, ТОВ «ФК» «Фінтраст Україна» набуло право вимоги та всі права кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4935348 (а.с. 31).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Таким чином до позивача, перейшли всі права щодо права вимоги до відповідача за кредитним електронним договором № 4935348 від 18.10.2021 згідно якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 15000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договорів про відступлення прав вимоги, як первісним Кредитором ТОВ «Авентус Україна» направлено повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 13).
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
У зв'язку із тим, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, станом на 26.06.2023 утворилась заборгованість в розмірі 49200,00 грн, яка складається з: суми кредиту 15000,00 грн; суми процентів за користування кредитом 34200,00 грн (а.с. 20-30).
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача, заборгованості за кредитним договором в розмірі 49200 гривень.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2147,20 гривні.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень с. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результати розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (складання позовної заяви, надання консультацій).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входять до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що в межах цієї справи позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» отримувало правову допомогу адвоката Комарницької Оксани Богданівни, вартість якої відповідно до звіту про надання правової допомоги та рахунку на оплату по замовленню №442/26/06 від 26.06.2023 становить 10000,00 грн. На підтвердження даних обставин позивачем наданий Договір про надання правової допомоги від 23.06.2023; ордером на надання правничої (правової) допомоги від 26.06.2023.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
На підставі викладеного, враховуючи заперечення відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн, що буде співмірним зі складністю справи.
Керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,200,263-265,274,279 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 44559822,місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Загородня, б.15 офіс 118/2) заборгованість за договором №4935348 від 18.10.2021 про надання споживчого кредиту у розмірі 49200 (сорок дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА»(ЄДРПОУ 44559822,місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Загородня, б.15 офіс 118/2) понесені судові витрати зі сплати судового збору 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.
У задоволенні іншої частини вимог про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2023.
Суддя: Ю.І.Ретинська