Справа № 308/13217/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гриб А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача-1 - ОСОБА_3 ,
представника відповідача-2 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому засіданні питання про залишення позовної заяви без руху у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар'яна Михайлівна про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, виділ частки майна та визнання договору дарування удаваним
ВСТАНОВИВ:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 (далі - відповідач-1), ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 (далі - відповідач-2), у якій позивач із урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог та заяви про зміну предмета позову просить суд:
-встановити факт, що автомобіль марки «SKODA OCTAVIA A5», 2011 року випуску, легковий-хетчбек загальний - В, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , являвся до його продажу - 15.10.2020 - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та кожному з членів сім'ї, а саме - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належало по 1/2 його частці;
-в порядку поділу спільного майна подружжя - автомобіля марки «SKODA OCTAVIA A5», 2011 року випуску, легковий-хетчбек загальний - В, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , стягнути з відповідача-1 на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки «SKODA OCTAVIA A5», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , яка становить 111928,50 грн.;
-визнати договір дарування нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , укладений між відповідачам-2 та відповідачем-1, що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. 16.05.2019 удаваним;
-визнати договір дарування нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , укладений між відповідачам-2 та відповідачем-1, що посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. 16.05.2019 договором купівлі-продажу;
-визнати 1/2 частку житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , який розташований на земельні ділянці площею 0,1880 га з кадастровим №2124887400:11:011:0030 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача-1, а також виділити з цієї 1/2 кожному з членів подружжя по 1/4 частині;
-визнати право спільної сумісної власності подружжя відповідача-1 та позивача на земельну ділянку площею 0,1880 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна) ділянка за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий №2124887400:11:011:0030 у рівних частках по 1/2 частини за кожним;
-визнати грошові кошти, передані відповідачем-1 за договором позики від 10.12.2017 в розмірі 4000 євро спільною сумісною власністю подружжя позивача та відповідача-1 та здійснити поділ цих коштів у рівних частках по 1/2 кожному;
-стягнути з відповідача-1 на користь позивача 1/2 частину грошових коштів, переданих за вищевказаним договором позики, що становитиме 2000 євро, які не в інтересах сім'ї були передані відповідачем-1 третій особі за договором позики від 10.12.2017.
Ухвалою від 16.11.2021 суддя Сарай А.І. прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі.
З огляду на перебування судді Сарай А.І. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 року головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данка В.Й.
Ухвалою від 31.08.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача та залучив ОСОБА_6 в якості співвідповідача.
Проаналізувавши характер заявлених позовних вимог та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що судовий збір позивачем сплачено у неповному обсязі, що зумовлює винесення на обговорення питання про залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення означеного недоліку.
У судовому засіданні представник позивача проти доплати судового збору не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Позивач звернулася до суду 04.10.2021, що підтверджується відміткою канцелярії суду про прийняття позовної заяви.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Аналіз характеру заявлених позовних вимог дозволяє суду стверджувати про те, що позивач у поданому позові об'єднала вимоги як майнового (поділ майна подружжя та стягнення половини вартості транспортного засобу), так і немайнового характеру (визнання договору удаваним та визнання майна спільною власністю подружжя).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначалися Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини 2 статті 4 цього Закону за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір, який підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 2270 гривень.
Отже, за подання у 2021 року позовної заяви майнового характеру мінімальний судовий збір становить 908 грн. (2270 грн. х 0,4), а максимальний - 11350 грн. (2270 грн. х 5).
У свою чергу, за змістом приписів частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто із урахуванням цитованих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» дорівнює 908 грн.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір при поданні позовної заяви майнового характеру залежить від ціни позову. Натомість при поданні позовної заяви немайнового характеру судовий збір залежить від кількості заявлених вимог немайнового характеру. При цьому якщо у позовній заяві об'єднано майнові та немайнові вимоги, то остаточний розмір судового збору визначається за сукупністю окремо обчислених сум за майновими та немайновими вимогами.
У вимірі цієї справи позивач, заявляючи вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання договору дарування удаваним, повинна була сплатити 1816 грн. (908 грн. х 2).
Поряд із цим, суд вказує на те, що у 2023 році позивач доповнила позовні вимоги вимогою немайнового характеру, а саме - про встановлення факту, що спірний автомобіль до його продажу являвся спільною сумісною власністю. Тобто за таку вимогу позивач повинна сплатити 1073,60 грн.
Отже, за вимогами немайнового характеру позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2889,60 грн. (1073,60 грн. + 1816 грн.).
З приводу вимог майнового характеру суд вказує про таке.
Правила визначення ціни позову визначали статтею 176 ЦПК України в редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 9, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Поділ майна подружжя є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його поділ.
Отже, ціна позову за такою вимогою становить 995809 грн. (264728 грн. + 223857 грн. + 507224 грн.).
Між тим, позивач у позовній заяві ціною позову вказала суму 497904,50 грн., тобто фактично проводила розрахунок ціни позову, виходячи з половини вартості майна, яке просила поділити (264728 грн. - щодо житлового будинку, 11928,50 грн. - щодо транспортного засобу, 253612 грн. - щодо земельної ділянки).
На переконання суду, проведені позивачем обчислення є помилковими, оскільки об'єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної власності, а не частка у майні. Інакше кажучи, «частка у праві спільної власності» не є тотожним «частині речі».
Отже, ціна позову за вимогами майнового характеру становить 995809 грн.
При цьому 1% від наведеної сума складає 9958,09 грн. (995809,00 грн. х 1%), що менше, аніж 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).
Відтак, позивач, заявляючи вимоги про поділ майна подружжя позивач мала сплатити 9958,09 грн.
У подальшому, а саме - 29.09.2022 позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, у якій поставила питання про визнання грошових коштів у розмірі 4000 євро спільною власністю подружжя та просила провести поділ цих коштів.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.
Суд зауважує, що вказана сума в іноземній валюті на день подання заяви про збільшення позовних вимог була еквівалентна 139896,80 грн., а тому позивач повинна була доплатити 1398,97 грн. судового збору (139896,80 грн. *1%).
Опісля, вже у 2023 році, позивач подала заяву про зміну предмету позову, з якої вбачається, що позивач доповнила позов новими вимогами, а саме - про виділ частки з житлового будинку. Суд зауважує, що така позовна вимога є майновою, а судовий збір у такому разі слід сплатити, виходячи з вартості частки житлового будинку, про виділ якої поставлено питання.
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку вартість житлового будинку становить 529456 грн., а тому за вимогами про виділ частки позивач повинна сплатити судовий збір в сумі 1323, 64 грн. (1 % * (529456 грн. * 1/4).
Таким чином, позивач за вимогами майнового характеру подання позову в останній редакції повинна була сплатити судовий збір у розмірі 12680,70 грн. (9958,09 грн. + 1398,97 грн. + 1323,64 грн.).
У свою чергу, за вимогами немайнового характеру за подання цього позову позивач повинна сплатити судовий збір на суму 2889,60 грн. (1073,60 грн. + 1816 грн.).
Отже, сумарно за подання цього позову судовий збір складає 15570, 30 грн. (12680,70 грн. + 2889,60 грн.).
Утім, позивач сплатила лише 4979 грн. судового збору. Відтак позивач має доплатити судовий збір у розмірі 10591,30 грн. (15570, 30 грн. - 4979 грн.).
Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною 13 цієї ж статті якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 177, 187, 258-260, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар'яна Михайлівна про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна подружжя, виділ частки майна та визнання договору дарування удаваним залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
-надати документ про доплату судового збору у розмірі 10591,30 грн.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Повна ухвала суду складена 20 листопада 2023 року.
Суддя В.Й. Данко