РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань судового контролю за виконанням судових рішень в
адміністративних справах
20 листопада 2023 р. Р і в н е №460/1193/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискін, розглянувши матеріали заяви в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Рівненської обласної прокуратури третя особа
про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, стягнення вихідної допомоги у зв'язку із звільненням.
Рішенням суду від 02.06.2022, що набрало законної сили 11.08.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 22368,82 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Виконавчі листи у справі не видавалися.
13.11.2023 позивач звернувся до суду із письмовою заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень- Рівненською обласною прокуратурою на виконання рішення суду у справі №460/1193/21 та встановлення судового контролю у справі №460/1193/21, в якій просив:
-за результатами розгляду заяви постановити окрему ухвалу;
-визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо невиконання рішення суду у справі № 460/1193/21;
-зобов'язати Рівненську обласну прокуратуру подати звіт про виконання рішення суду у справі №460/1193/21;
-про виявлені порушення вимог законодавства в діях посадових осіб Рівненської обласної прокуратури, вiдповiдальних за виконання судового рішення, довести до вiдома керiвництва Офісу Генерального прокурора України;
-зобов'язати Офіс Генерального прокурора про вжиті заходи реагування повідомити суд протягом одного мiсяця з дня отримання окремої ухвали у справі №460/1193/21.
При вирішенні даної заяви суд встановив та врахував таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч.1 та 2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Суд зауважує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Водночас, крім зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), КАС України передбачає ще один вид судового контролю за виконанням судового рішення шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Так, ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:
невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (ст.382 КАС України);
обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (ст.383 КАС України).
Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Позивачем до матеріалів заяви не долучено жодних доказів на підтвердження наявності об'єктивних підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю - подання звіту про виконання судового рішення, таке рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Зі змісту заяви про встановлення судового контролю судом встановлено, що позивач, зокрема, просить встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання рішення суду, що передбачено ст.382 КАС України. Разом з тим, аргументом для її подання є виконання відповідачем судового рішення у справі №460/1193/21, на думку позивача, не у спосіб, визначений таким рішенням, тобто протиправність дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Тобто підстави, зазначені в такій заяві, не дають суду можливості для застосування судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, оскільки за наведених підстав КАС України передбачає іншу форму судового контролю.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/1193/21, а тому заява задоволенню не підлягає.
При цьому, суд також зауважує, що звернення до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Відтак, звернення особи до суду з такою заявою, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підстав Закону України "Про виконавче провадження", - є передчасним.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 (№11-414заі21), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Керуючись статтями 166-167, 248, 256, 382, 383 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 20 листопада 2023 року
Суддя С.А. Борискін