РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
20 листопада 2023 року м. Рівне №460/27526/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №460/27526/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 30.06.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
03.11.2023 до суду надійшла заява позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, в якій позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №460/27526/22. Заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно при виконанні рішення суду обмежено виплату пенсії максимальним розміром.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Постановлення ухвали у згаданому порядку не вимагає прийняття саме окремої ухвали, а лише вказує на застосування передбачених вказаною статтею процесуальних правил.
Правова природа окремої ухвали визначається її профілактичною спрямованістю, адже відповідно до частини першої статті 249 КАС України вона направляється для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а не самих порушень закону. Законом не передбачена можливість визнання протиправними дій чи бездіяльності, скасування індивідуальних актів шляхом ухвалення судом окремої ухвали.
Способи безпосереднього судового контролю за виконанням рішення суду визначені статтями 382, 383 КАС України та різняться залежно від стану виконання такого рішення.
Так, відповідно до статті 382 КАС України судом може бути встановлений строк для надання звіту про виконання судового рішення. Цей захід контролю запроваджений з метою спонукання суб'єкта владних повноважень до активної поведінки з виконання рішення суду, що вказує на його застосування у разі бездіяльності щодо такого виконання.
Що ж стосується дій чи рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (тобто у разі, коли виконання рішення суду полягає у вчиненні відповідачем дій, прийнятті рішення чи утриманні від вчинення певних дій), їх правова оцінка судом здійснюється в порядку статті 383 КАС України.
При вирішенні питання чи становлять прийняті відповідачем рішення (вчинені дії чи бездіяльність) належне виконання судового рішення згідно з нормами частин 1, 6 статті 383 КАС України суд вправі визнати їх протиправними за заявою позивача.
У разі задоволення такої заяви рішення суду набуває стану невиконаного та підлягає подальшому виконанню, у тому числі в примусовому порядку.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною відповідно до статті 383 КАС України тільки у випадку, коли така бездіяльність становить виконання судового рішення. Зокрема у разі застосування судом такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №460/27526/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 30.06.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.10.2023 повідомлено позивача, що на виконання рішення суду у справі №460/27526/22, позивачу проведено перерахунок пенсії позивача. Починаючи з 01.04.2023 пенсія позивачу виплачується у максимальному розмірі 20930,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області вчинено дії щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №460/27526/22.
Судом враховано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.
Суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачем після виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 у справі №460/27526/22 виникли нові спірні правовідносини щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії, а правомірність дій органу Пенсійного фонду України щодо застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром - не була предметом розгляду адміністративної справи №460/27526/22.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 20 листопада 2023 року.
Суддя Олег ГРЕСЬКО