ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2023 рокум. ПолтаваСправа №440/16862/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Полтавській області в особі Шевченківського відділу у м. Полтава про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державної міграційної служби України у Полтавській області в особі Шевченківського відділу у м. Полтава в якій просить:
змусити Шевченківський відділ у м. Полтава розробити та видати на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт-книжечку зразка 1994 р. в зв'язку пошкодженням та втратою айді картки;
змусити відповідне ДМСУ: знищити персональні дані, які на момент отримання ними даної заяви, знаходяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, у тому числі Унікальний номер запису в реєстрі, за яким закріплені мої персональні дані - на виконання вимог і положень Закону України "Про захист персональних даних", у встановленому законодавством порядку.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу положень частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2023 - 2684,00 грн.
Як слідує з матеріалів позову, позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру 1) розробити та видати паспорт-книжечку зразка 1994 р.; 2) знищити персональні дані, - які мають бути оплачені судовим збором у розмірі 2147,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2).
Позивач у позовній просить звільнити його від "...сплати державного мита та судових зборів, оскільки розробка, та наголосити, що друк та видача паспортів відбуваються за рахунок бюджетних коштів. Паспорт є гарантований державою, тому беззаперечно виготовляється за рахунок державного бюджету. Також на підставі Відповідного положення, що чітко та фактично міститься у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 761/46977/18. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Також, зазначено, що ОСОБА_3 звільняються від сплати будь-яких зборів в зв'язку з судовими процесами пов'язаними з порушенням їх прав, а саме: органами державної влади та представниками службових або посадових осіб."
Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що звільнення від сплати судового збору встановлено за умови, що, по-перше, цей позов подається споживачем, по-друге, позов стосується порушених прав позивача, як споживача у спірних правовідносинах.
Однак, у спірних правовідносинах позивач не є споживачем послуг у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Зі змісту зазначеного пункту вбачається, що визначальною ознакою, яка характеризує фізичну особу, як споживача, є те, що ця особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію.
У свою чергу, продукція, згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів", - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Даний позов стосується зобов'язання Шевченківського відділу у м. Полтава: 1) розробити та видати на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт-книжечку зразка 1994 р. в зв'язку пошкодженням та втратою айді картки, 2) знищити персональні дані.
Отже, у спірних правовідносинах позивач не придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити вироби (товари).
Також, спірні правовідносини не стосуються й виконання певної роботи у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки, пунктом 21 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Так, згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Тобто, послуга, за змістом Закону України "Про захист прав споживачів", - це діяльність з надання особі матеріального чи нематеріального блага, яке визначене договором.
Таким чином, правовідносини щодо зобов'язання Шевченківського відділу у м. Полтава: 1) розробити та видати на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт-книжечку зразка 1994 р. в зв'язку пошкодженням та втратою айді картки, 2) знищити персональні дані, не є послугою, у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки така діяльність визначена не договором, а Законом.
Між тим, пільга щодо сплати судового збору передбачена для споживачів саме Законом України "Про захист прав споживачів", тому, встановлюючи коло осіб, яких стосується вказана пільга, належить звертатись до визначень саме цього Закону.
Отже, послуги, які не визначені договором, зокрема, публічна діяльність щодо видачі паспорта, не є послугою, у розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", тому пільга щодо сплати судового збору, передбачена вказаним Законом, до таких правовідносин не застосовується.
Тож позовну заяву фактично подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивач має надати докази сплати судового збору у сумі 2147,20 грн за належними реквізитами.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України у Полтавській області в особі Шевченківського відділу у м.Полтава про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.С. Шевяков