ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 рокуСправа №160/22443/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.06.2023 р. №2000-0302-982930 (номер справи 046750001843) про відмову у призначенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; посвідка па постійне проживання 1Н111191 орган, що видав 1201 видана 26.04.2017 р.), пенсії за віком на пільгових умовах, як водію міського пасажирського транспорту відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; посвідка на постійне проживання НОМЕР_2 орган, що видав 1201 видана 26.04.2017 р.) починаючи з 10.06.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., враховуючи, що страховий стаж складає 25 років 14 днів (зарахований у повному обсязі по 19.11.2019 р.), а пільговий стаж роботи складає 24 роки 6 місяців 9 днів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 08.06.2023 р. він в черговий раз звернувся до Пенсійного фонду України з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак отримав рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в призначенні пенсії. ОСОБА_3 стверджує, що зміст цього рішення не співпадає з раніше отриманим від ГУ ПФУ у Дніпропетровській області листом від 29.12.2022р., в якому позивача повідомили, що за наявними у пенсійній справі документами його страховий стаж становить 06 місяців 09 днів. Оскаржуване рішення, на думку позивача, є неправомірним і таким, що суперечить рішенню Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. №1-р/2020 по справі 1-5/2018(746/15). Також позивач посилається на суперечливість наданої територіальними органами Пенсійного фонду України інформації щодо зарахування періодів роботи позивача до його загального страхового стажу та загального пільгового стажу, посилаючись на те, що за повідомленнями відповідача-2 страховий стаж ОСОБА_1 складав 25 років 14 днів й зарахований у повному обсязі по 19.11.2019 р. (пільговий стаж роботи складає 24 роки 6 місяців 9 днів). Водночас, в спірному рішенні ГУ ПФУ в Харківській області зазначено, що страховий стаж позивача становить 06 місяців 09 днів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.10.2023 р. до суду надійшов від ГУ ПФУ в Харківській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення заявлених до суду позовних вимог та зазначив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.06.2023 р. звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №046750001843 від 15.06.2023 р. ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Так, пенсійний орган зазначив, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви: заявником надано вкладиш до трудової книжки НОМЕР_3 від 30.07.2014 р., який є недійсний без трудової книжки; до загального страхового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_4 від 26.11.1982 р. з 07.12.1982 р. по 12.12.1984 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному документі не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017; не зараховано періоди роботи на території російської федерації згідно вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 30.07.2014 р. та уточнюючих довідок № 515 від 30.06.2021 р., № 577 від 23.02.2020 р., №11 від 17.01.2020 р.; не зараховано періоди роботи в Республіці Молдова згідно довідки №471 від 14.12.2022 р. періоди з 26.05.1986 р. по 21.06.1986 р., 21.11.1988 р. по 25.01.1995 р., з 09.08.1995 р. по 06.12.1995 р., оскільки відсутня трудова книжка. В ЕПС наявна уточнююча довідка №106 від 08.11.2019 р. за періоди роботи з 21.11.1988 р. по 25.01.1995 р. та з 09.08.1995 р. по 06.12.1995 р., в якій ім'я заявника « ОСОБА_4 » не відповідає імені «Али» в довідці №471 від 14.12.2022 р. Вищезазначені періоди роботи можливо зарахувати після надходження акту зустрічної перевірки правильності та достовірності видачі довідок; не зараховано періоди роботи в Республіці Молдова згідно довідки №76/1 від 04.01.2023 р. та №816 від 08.11.2019 р. за періоди з 18.08.1987 р. по 01.11.1988 р. та з 27.10.1986 р. по 13.07.1987 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.; не зараховано період роботи згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній №28 від 19.10.2019 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.; не зараховано період роботи згідно витягів з наказів №182-к від 12.11.1986 р. та №75-к віл 14.07.1987 р. з 27.10.1986 р. по 13.07.1987 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.; , до загального пільгового стажу не зараховано періоди з 01.01.2004 р. по 04.11.2004 р., з 06.11.2004 р. по 05.11.2005 р., з 15.11.2005 р. по 14.11.2006 р., 21.11.2006 р. по 12.12.2007 р., оскільки до електронної пенсійної справи не долучено рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. по справі №160/26273/21. Відповідач-1 вважає, що прийняте ним рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є законним та обґрунтованим.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвала суду від 25.09.2023 р., якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача-2 28.09.2023 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 28.09.2023 р. та від 05.10.2023 р.
Копія ухвали суду від 25.09.2023 р. про відкриття провадження по справі, разом з примірником позовної заяви та додатками була вручена представнику відповідача-2 16.10.2023 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою про вручення поштової кореспонденції.
Таким чином, граничним строком на подання відповідачем-2 відзиву на позовну заяву є 01.11.2023 р. (включно).
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зареєстроване в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
15.11.2023 р. до суду надійшов через систему «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що
06.09.2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що 10.06.2020 р. , 01.12.2021 р. та 08.06.2023 р. ОСОБА_3 звертався до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявами про призначення пенсії за віком, які разом з доданими до них документами розглядалися територіальними органами Пенсійного фонду України. За результатами розгляду заяви від 10.06.2020 р. відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення у формі листа від 25.06.2020 р. №0400-0305-8/47505 про відмову у призначенні дострокової пенсії, яке було оскаржено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. по справі №160/26273/21 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано зарахувати до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу ОСОБА_3 наступні періоди: з 01.01.2004 по 04.11.2004 року, з 06.11.2004 по 05.11.2005 року, з 15.11.2005 по 14.11.2006 року, з 21.11.2006 по 12.12.2007 року та повторно розглянути заяву від 10.06.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. На виконання означеного рішення, відповідачем-2 здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_3 від 10.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні, за наслідками якої здійснено зарахування до загального та пільгового стажу періоди роботи з 01.01.2004 р. по 04.11.2004 р., з 06.11.2004 р. по 05.11.2005 р., з 15.11.2005 р. по 14.11.2006 р., з 21.11.2006 р. по 12.12.2007 р. Загальний страховий стаж складав 19 років 3 місяці 14 днів (зарахований по 19.11.2019 р.). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. по справі №160/10630/22 до страхового та пільгового стажу зараховано періоди роботи з 14.12.2007 р. по 26.06.2008 р., з 08.07.2008 р. по 28.06.2009 р., з 21.07.2009 р. по 29.06.2010 р., з 11.08.2010 р. по 10.11.2010 р., з 20.11.2010 р. по 28.06.2011 р., з 29.07.2011 р. по 10.06.2012 р., з 01.08.2012 р. по 26.06.2013 р. та з 01.08.2013 р. по 04.04.2014 р. (5 років 9 місяців 4 дні). За наданими документами та даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та враховуючи висновки суду, страховий стаж складає 25 років 14 днів (зарахований у повному обсязі по 19.11.2019), пільговий стаж роботи складає 24 роки 6 місяців 9 днів. З огляду на зазначене, заяву від 10.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах розглянуто повторно та прийнято рішення про відмову через відсутність необхідного страхового стажу, про що позивача було повідомлено листом від 22.11.2022 р. за №0400-010310-8/118710 “Про відмову в призначенні пенсії”. Як зауважив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, заява позивача про призначення пенсії від 08.06.2023 розглядалася ГУ ПФУ в Харківській області й саме останнім було прийнято рішення №046750001843 від 15.06.2023 р. ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Оскільки, відзив на позовну заяву було подано відповідачем поза межами строку встановленого судом в ухвалі від 25.09.2023 р. та суб'єкт владних повноважень не звертався до суду із заявою про продовження строку для подачі відзиву, а тому такий відзив не враховується судом під час розгляду цієї справи.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши представників сторін, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
25.06.2020 р. відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом за №0400-0305-8/47505 було повідомлено позивача про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно наданих документів заявника (позивача), страховий стаж позивача враховано по 19.11.2019 р. та такий склав 12 років 10 місяців 01 день.
У вищевказаному листі роз'яснено які періоди не враховано до загального страхового стажу та загального пільгового стажу позивача та вказано підстави для не зарахування пенсійним органом відповідних періодів.
Згідно із наданою позивачем до суду копією рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2020 р. по справі №172/1018/20 цим рішенням встановлено факт належності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа - довідки №17 від 28.01.2020 р., яка видана мовою оригінала «Филиалом 5-го тролейбусного парка им. Артамонова ГУП «Мосгортранс», на ім'я « ОСОБА_5 ».
На копії рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21.11.2020 р. по справі №172/1018/20 міститься відмітка про набрання цим рішенням суду законної сили - 12.01.2021 р.
01.12.2021 р. ОСОБА_3 повторно звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області через відділ обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян (сервісний центр) з заявою та доданими документами на призначення пенсії на пільгових умовах.
07.12.2021 р. ГУ ПФУ у Львівській області було прийнято рішення за №046750001843 про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв'язку з тим, що у позивача на дату звернення (01.12.2021 р.) відсутній необхідний страховий стаж, з яких зараховано: 15 років 4 місяці 18 днів страхового стажу, 14 років 10 місяців 09 днів пільгового стажу. При цьому, пенсійним органом не було зараховано: період трудової діяльності (згідно записів у трудовій книжці) на території російської федерації з 01.01.2004 по 04.04.2014, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків, та роз'яснено, що для уточнення такого періоду необхідно надати уточнюючі довідки з інформацією про сплату внесків від уповноваженого органу країни, де здійснювалась трудова діяльність.
Вищезазначене рішення було оскаржено позивачем у судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. у справі №160/26273/21 позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ: 21910427) щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 26 червня 2020 року листом №0400-0305-8/47505 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 видана 26 квітня 2017 року органом 1201, РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 видана 26 квітня 2017 року органом 1201, РНОКПП: НОМЕР_1 ) наступні періоди: з 01.01.2004 по 04.11.2004 року, з 06.11.2004 по 05.11.2005 року, з 15.11.2005 по 14.11.2006 року, з 21.11.2006 по 12.12.2007 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 видана 26 квітня 2017 року органом 1201, РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 10.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. у справі №160/26273/21 набрало законної сили 22.03.2022 р.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 15.04.2022 р. за № 0400-010310-8/40538 повідомило позивача про зарахування періодів, зазначених у вищевказаному рішенні суду, до страхового загального та пільгового стажу, повторний розгляд заяви від 10.06.2020 р. та про відмову у призначенні пенсії через недостатній страховий стаж (19 років 3 місяці 14 днів).
Зокрема, позивачу не були зараховані періоди роботи з 14.12.2007 р. по 26.06.2008 р., з 08.07.2008 р. по 28.06.2009 р., з 21.07.2009 р. по 22.06.2010 р., з 11.08.2010 р. по 10.11.2010 р., з 20.11.2010 р. по 28.06.2011 р., з 29.07.2011 р. по 10.06.2012 р., з 01.08.2012 р. по 26.06.2013 р., з 01.08.2013 р. по 04.04.2014 р., усі на посаді водія тролейбусу регулярних міських пасажирських маршрутів Державного унітарного підприємства міста москва «Мосгортранс», що знаходиться на території російської федерації, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків та інформація про періоди, що повинні зараховуватись як пільгові.
Не погодившись з позицією пенсійного органу ОСОБА_3 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. по справі №160/10630/22 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформленої листом від 15.04.2022 р. № 0400-010310-8/40538, ОСОБА_2 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: з 14.12.2007 р. по 26.06.2008 р.; з 08.07.2008 р. по 28.06.2009 р.; з 21.07.2009 р. по 29.06.2010 р.; з 11.08.2010 р. по 10.11.2010 р.; з 20.11.2010 р. по 28.06.2011 р.; з 29.07.2011 р. по 10.06.2012 р.; з 01.08.2012 р. по 26.06.2013 р.; з 01.08.2013 р. по 04.04.2014 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновку суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 р. по справі №160/10630/22 набрало законної сили - 08.11.2022 р.
Листом за №0400-010310-8/118710 від 22.11.2022 р. відповідач-2 повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконання вищезазначених судових рішень пенсійним органом повторно розглянуто заяву позивача від 10.06.2020 р. та зараховано останньому відповідні періоди роботи до загального і пільгового стажів.
Водночас, як слідує зі змісту цього листа, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовив ОСОБА_2 в призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
Аналогічна інформація міститься в листах ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №39067-30230/П-01/8-0400/22 від 20.12.2022 р. та за №41790-36687/П-01/8-0400/23 від 31.08.2023 р., в яких відповідач-2 посилається на лист №0400-010310-8/118710 від 22.11.2022 р.
08.06.2023 р. ОСОБА_3 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Харківській області.
За результатами розгляду вказаної вище заяви ГУ ПФУ в Харківській області було прийнято рішення за №046750001843 від 15.06.2023 р.
Суд зауважує, що у позовній заяві ОСОБА_3 помилково зазначає номер та дату штрих-коду цього рішення пенсійного органу (зокрема, «19.06.2023» та «2000-0302-9/82930»).
Цим рішенням відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.
Так, у спірному рішенні пенсійного органу зазначено, що необхідний вік для призначення пенсії за віком водію міського пасажирського транспорту становить 55 років (вік заявника - 58 років). Необхідний страховий стаж - 29 років 06 місяців (страховий стаж заявника - 06 місяців 09 днів).
У вищезазначеному рішенні ГУ ПФУ в Харківській області міститься посилання на зміст ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.09.1993 р.
Також в рішенні пенсійний орган зазначив, що з 01.01.2023 р. російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Спідружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. В зв'язку з цим, як зазначено в рішенні, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РСФСР по 31.12.1991 р.
Відповідач-1 зазначив, що 23.12.2022 р. набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м.москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР.
Надалі ГУ ПФУ в Харківській області зазначено про результати розгляду документів, доданих до заяви позивача й зауважено, що заявником надано вкладиш до трудової книжки НОМЕР_3 від 30.07.2014, який є недійсний без трудової книжки:
Відповідачем-1 зазначено, що до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано:
- період проходження строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_4 від 26.11.1982 з 07.12.1982 р. по 12.12.1984 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному документі не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017;
- періоди роботи на території російської федерації згідно вкладиш до трудової книжки НОМЕР_3 від 30.07.2014 та уточнюючих довідок №515 від 30.06.2021 р., № 577 від 23.02.2020 р., №11 від 17.01.2020 р.;
- періоди роботи в Республіці Молдова згідно довідки №471 від 14.12.2022 р. періоди з 26.05.1986 р. по 21.06.1986 р., 21.11.1988 р. по 25.01.1995 р., з 09.08.1995 р. по 06.12.1995 р., оскільки відсутня трудова книжка. В ЕПС наявна уточнююча довідка №106 від 08.11.2019 р. за періоди роботи з 21.11.1988 р. по 25.01.1995 р. та з 09.08.1995 р. по 06.12.1995 р., в якій ім'я заявника « ОСОБА_4 » не відповідає імені «Али» в довідці №471 від 14.12.2022 р. Вищезазначені періоди роботи можливо зарахувати після надходження акту зустрічної перевірки правильності та достовірності видачі довідок;
- періоди роботи в Республіці Молдова згідно довідки №76/1 від 04.01.2023 р. та №816 від 08.11.2019 р. за періоди з 18.08.1987 р. по 01.11.1988 р. та з 27.10.1986 р. по 13.07.1987 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.;
- період роботи згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній №28 від 19.10.2019 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.;
- період роботи згідно витягів з наказів №182-к від 12.11.1986 р. та №75-к від 14.07.1987 р. з 27.10.1986 р.по 13.07.1987 р., оскільки ім'я та по-батькові у вище зазначеному довідці не відповідає посвідці на постійне проживання НОМЕР_2 від 26.04.2017 р.
Також вказано, що до загального пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди з 01.01.2004 р. по 04.11.2004 р., з 06.11.2004 р. по 05.11.2005 р., з 15.11.2005 р. по 14.11.2006 р., 21.11.2006 р. по 12.12.2007 р., оскільки до електронної пенсійної справи не долучено рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 по справі №160/262273/21.
Не погодившись із позицією та рішенням ГУ ПФУ в Харківській області, з метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Харківській області за №046750001843 від 15.06.2023 р. про відмову в призначенні ОСОБА_3 пенсії, страховий стаж позивача становить 06 місяців 09 днів. Про наявність у позивача пільгового стажу в рішенні відповідача-1 відомості відсутні.
При цьому, у відповідності до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу, зокрема:
- для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 06 місяців.
За відсутності страхового стажу (30 років) у період до 01.01.2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку такого страхового стажу: - з 01.04.2023 р. по 31.03.2024 р. - не менше 29 років 06 місяців.
Натомість, пенсійний орган вирішив відмовити в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.
Одночасно із цим, суд зауважує, що за змістом листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №41790-36687/П-01/8-0400/23 від 31.08.2023 р., загальний страховий стаж позивача становить 25 років 0 місяців 18 днів (в т.ч. пільговий стаж - 24 роки 6 місяців 9 днів), що не дає права на призначення пенсії згідно ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, в цьому листі відповідачем-2 зауважено, що до страхового стажу позивача враховано весь період згідно наданих документів та рішень суду.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Харківській області зазначено, що страховий стаж позивача становить 06 місяців 09 днів в той час як рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративних справах №160/26273/21 та №160/10630/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу позивача періоди роботи з 01.01.2004 р. по 04.11.2004 р., з 06.11.2004 р. по 05.11.2005 р., з 15.11.2005 р. по 14.11.2006 р., з 21.11.2006 р. по 12.12.2007 р., з 14.12.2007 р. по 26.06.2008 р., з 08.07.2008 р. по 28.06.2009 р., з 21.07.2009 р. по 29.06.2010 р., з 11.08.2010 р. по 10.11.2010 р., з 20.11.2010 р. по 28.06.2011 р., з 29.07.2011 р. по 10.06.2012 р., з 01.08.2012 р. по 26.06.2013 р., з 01.08.2013 р. по 04.04.2014 р.
Інформація щодо зарахування відповідних періодів роботи ОСОБА_1 до загального страхового та загального пільгового стажів також підтверджується змістом листів ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №0400-010310-8/118710 від 22.11.2022 р., №39067-30230/П-01/8-0400/22 від 20.12.2022 р.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що обрані відповідачем-1 в рамках даного спору мотиви прийняття рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії не враховують наявних в матеріалах пенсійної справи позивача доказів та відомостей щодо зарахування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області періодів роботи ОСОБА_1 до його загального страхового і загального пільгового стажів на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративних справах №160/26273/21 та №160/10630/22.
Згідно із приписами ч. 1 і ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, суд вважає неприйнятними посилання ГУ ПФУ в Харківській області в оскаржуваному рішенні на відсутність в електронній пенсійній справі позивача рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 р. по справі №160/26273/21 в якості підстави для не зарахування позивачу відповідних періодів роботи до загального страхового і загального пільгового стажів ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З вищевикладених норм випливає, що відповідач-1, у разі незгоди з відомостями зазначеними в документах позивача, мав право на реалізацію повноважень наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб'єкт владних повноважень не скористався.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
З аналізу наведених норм убачається, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком або перерахунку пенсії пенсійний орган зобов'язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні/перерахунку пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
У свою чергу предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову через те, що відповідач не отримав (не витребовував) та не перевірив деякі підтверджуючі документи про пільгові умови роботи позивача, оскільки відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не повний, не всебічний та об'єктивний розгляду заяви позивача, відсутність належних обґрунтувань рішення суб'єкта владних повноважень та передчасні висновки про відмову в призначенні пенсії.
Таким чином суд зазначає, що при виникненні у пенсійного органу сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач-1 мав право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак матеріали справи не містять доказів щодо здійснення відповідачем-1 перевірки достовірності відомостей про позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що фактично, між суб'єктами владних повноважень (відповідачами) існує суперечливість стосовно питання зарахування періодів роботи позивача до загального страхового та загального пільгового стажів останнього.
При цьому, суд не надає оцінку зауваженням пенсійного органу щодо не зарахування періодів роботи позивача до його загального страхового та загального пільгового стажів з підстав невідповідності відомостей вказаних в спірному рішенні ГУ ПФУ в Харківській області документів імені та прізвища позивача у посвідці на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , видана 26.04.2017 р. органом 1201, оскільки у позовній заяві ОСОБА_6 відсутні обґрунтування (пояснення) стосовно цих доводів пенсійного органу.
Стосовно доводів ГУ ПФУ в Харківській області про зарахування до страхового стажу періодів роботи на території РСФСР по 31.12.1991 р. слід зазначити таке.
Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується, зокрема, на положеннях міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення). Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно з статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників Угоди та членів їх сімей здійснюються відповідно до законодавства держави, на території якого вони проживають.
Всі видатки, пов'язані з здійсненням пенсійного забезпечення за вказаною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми договорами (стаття 3 вказаної Угоди).
Статтею 5 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Відповідно до статті 8 Угоди, органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах-учасницях Угоди, співпрацюють один з одним в порядку, визначеному договором між їх центральними органами.
Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Суд також відхиляє доводи ГУ ПФУ в Харківській області викладені у рішенні №046750001843 від 15.06.2023 р. щодо обставини припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., оскільки таке припинення не стосується (не впливає) періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в час дії вказаної Угоди.
Суд також зазначає що, якщо договором не передбачено інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення, відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Так, 23.12.2022 р. набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м.москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР.
Суд наголошує, що посилання відповідача на зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до неї є безпідставним, оскільки не зарахування правомірно здобутого позивачем в країні-агресорі трудового стажу в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинними, не може мати негативні наслідки та нівелювати його право на призначення пенсії.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. №25-рп/2009 чітко вказано, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом. Будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право передбачене статтею 8 Європейської конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
Принцип пропорційності вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача.
Оскаржуване рішення відповідача-1, за висновком суду, не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві та суперечить принципу пропорційності, оскільки для позивача відмова в призначенні позивачу пенсії без врахування усіх обставин та наявних в матеріалах справи документів має негативні наслідки та порушення соціальних прав позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 15.06.2023 р. №046750001843 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; посвідка на постійне проживання НОМЕР_2 орган, що видав 1201 видана 26.04.2017 р.) починаючи з 10.06.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., враховуючи, що страховий стаж складає 25 років 14 днів (зарахований у повному обсязі по 19.11.2019 р.), а пільговий стаж роботи складає 24 роки 6 місяців 9 днів слід зазначити таке.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Статтею 58 Закону №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційний адміністративним судом у постановах від 13.10.2021 р. у справі №160/17081/20, від 12.11.2021 р. у справі №160/2493/21.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, суд дійшов висновку, що порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятого ним рішення та не спростовано доводи позивача в цій частині.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №71036216 від 20.09.2023 р.
Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 536, 80 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , видана 26.04.2017 р. органом 1201; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344; майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.06.2023 р. №046750001843 про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до ч. 2 п. 8 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.06.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , видана 26.04.2017 р. органом 1201; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (посвідка на постійне місце проживання серії НОМЕР_2 , видана 26.04.2017 р. органом 1201; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2023 р.
Суддя О.М. Неклеса