ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/33787/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з наступними позовними вимогами.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром; індексації основного розміру пенсії з 01.03.2022 розміру підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; індексації основного розміру пенсії з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, згідно Постанови КМУ 168 від 24.02.2023, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити:
- перерахунок та виплачувати з 01.12.2019 пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб які втратили працездатність згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023, з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та раніше виплачених сум грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019;
- з 01.03.2022 року виплату індексації основного розміру пенсії установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, з урахуванням проведених виплат згідно Рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023;
- з 01.03.2023 виплату індексації основного розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 згідно Постанови КМУ 168 від 24.02.2023, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, з урахуванням проведених виплат згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до актуальної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії, необхідно враховувати таке:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Крім того, з постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №1140/2132/18 (у якій позивач оскаржив дії територіального органу ПФУ щодо зменшення основного розміру пенсії з 73 % до 68 %, та відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2008 в розмірі 78 % суми грошового забезпечення) вбачається необхідність застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії.
Суд звертає увагу, що з цим позовом щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення за період з 01.12.2019 позивач звернувся лише 08.11.2023, що підтверджується відбитком поштового штемпеля УкрПошти, штрих-кодовий ідентифікатор 4302002191351.
Отже, позовні вимоги за період з 01.12.2019 по 07.05.2023 заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Як слідує з матеріалів позову, позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права за збігом невиправдано значного проміжку часу після того, як повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена (перерахована) пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При цьому отримання позивачем листа відповідача на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Такі ж висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України містяться у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №1140/2132/18.
З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 08.11.2023, тобто позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку.
Позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, чим не дотримав вимог частини шостої статті 161 КАС України.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Визначаючи розмір судового збору за подання позовної заяви у даній справі, суд враховує, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічна правова позиція у даній категорії справ, викладена в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №120/7162/20-а.
Як слідує з позовної заяви в ній заявлено три взаємопов'язані вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром; індексації основного розміру пенсії з 01.03.2022 розміру підвищення пенсії, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; індексації основного розміру пенсії з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, згідно Постанови КМУ 168 від 24.02.2023, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн. Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити:
- перерахунок та виплачувати з 01.12.2019 пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб які втратили працездатність згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023, з врахуванням розміру 90 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та раніше виплачених сум грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019;
- з 01.03.2022 року виплату індексації основного розміру пенсії установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, з урахуванням проведених виплат згідно Рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023;
- з 01.03.2023 виплату індексації основного розміру пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 згідно Постанови КМУ 168 від 24.02.2023, без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, з урахуванням проведених виплат згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі 140/19796/23 від 03.10.2023.
Відтак, позивачу слід було сплатити судовий збір в сумі 3220,80 грн.
Проте, до позовної заяви додано квитанцію №1 від 08.08.2023 про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн., тобто у меншому розмірі як це передбачено законом, а тому позивачу потрібно доплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку, або ж уточнити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду, а також подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Керуючись статями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський