ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/33781/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., одержавши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі,
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі в сумі 5596,12 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
За усталеною практикою Верхового Суду (в тому числі, згідно постанов Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та від 12.12.2018 у справі №804/285/16) спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби
В свою чергу, згідно частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Згідно зі статтею 10 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” №160-IX, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
При цьому, статтею 12 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” встановлено те, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Тобто, обов'язковою умовою для відшкодування шкоди завданої державі в судовому порядку є прийняття відповідного наказ, та відмова особи від добровільного відшкодування шкоди.
Разом з тим, представником позивача до адміністративного позову не додано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності, доказів ознайомлення з наказом про притягнення до матеріальної відповідальності, а також доказів на підтвердження того, що відповідач відмовився від добровільного відшкодування заборгованості в сумі 5596,12 грн. за шкоду, заподіяну державі.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відсутність зазначених письмових доказів перешкоджає перевірці дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 16.05.2021 наказом від 17.05.2021 №96, в якому, серед іншого, вказано про утримання вартості виданого ОСОБА_1 обмундирування в сумі, обчисленій пропорційно часу, який залишився до кінця строку носіння - 5596,12 грн.
Тобто станом на 16.05.2021 позивачу було відомо, що ОСОБА_1 необхідно відшкодувати кошти за видані йому предмети речового майна особистого користування, строки носіння яких не закінчились на суму 5596,12 грн.
З вказаного вбачається, що 16.05.2021 є датою початку обчислення місячного строку для звернення позивача до суду.
Проте з позовом до суду Військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 09.11.2023, майже через понад два роки п'ять місяців з моменту звільнення відповідача з військової служби, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У той же час, судом встановлено, що позивачем не надано до суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суддя наголошує, що процесуальні обмеження строку звернення до адміністративного суду з позовом направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права і інтереси інших учасників правовідносин.
При цьому, причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, від 07.10.2021 у справі №9901/127/21, від 24.11.2021 у справі №9901/267/21, від 09.02.2022 у справі №9901/65/20.
Однак, зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій позивача не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 160, 161 КАС України, а саме подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та докази на підтвердження поважності таких причин.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної державі, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.І. Смокович