ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20 листопада 2023 року м.Тернопіль справа № 921/768/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши позовні матеріали без номера від 08.11.2023 (вх.№844 від 14.11.2023) Фізичної особи-підприємця Кулішова Романа Петровича, м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича, село Кобилля Тернопільського (колишній Збаразький) району Тернопільської області
про стягнення 188000,00грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Кулішов Роман Петрович, м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області, звернувся 08.11.2023 (згідно з накладною оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на поштове відправлення №0503658179456) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича, село Кобилля Тернопільського (колишній Збаразький) району Тернопільської області, про стягнення 188000,00грн, з яких: 88000,00грн коштів, перерахованих помилково та 100000,00грн штрафу, нарахованого за порушення відповідачем умов договору-заяви №З23-0062295 про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.08.2023.
В обґрунтування позовної вимоги про стягнення 88000,00грн позивач посилається на обставину помилкового перерахування грошових коштів на рахунок ФОП Сторожу В.З., що підтверджується платіжною інструкцією №169 від 26.08.2023; про залишення без відповіді та задоволення листа-вимоги №01-28-08 від 28 серпня 2023 року. Правовими підставами позовних вимог в цій частині зазначено норми статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Позовні вимоги в частині стягнення 100000,00грн штрафу обґрунтовуються з посиланням на укладення між сторонами 10.08.2023 договору-заявки №З23-0062295, за умовами якого ФОП Сторож В.З. як Перевізник зобов'язався здійснити міжнародне перевезення ватажу згідно визначеного маршруту: Україна, місто Нововолинськ (дата завантаження 14.08.2023) - Limassol, Кіпр (дата розвантаження 26.08.2023). За домовленістю сторін, вартість послуг з перевезення склала 100000,00грн.
За доводами позивача, відповідачем було здійснено притримання вантажу та заявлено вимогу про здійснення оплати послуг перевезення до моменту розвантаження, тому таку позивачем задоволено, що підтверджується платіжною інструкцією №169 від 26.08.2023.
Утім, як вказує позивач, такі дії відповідача є порушенням умов договору (п.11), відповідно до якого Перевізник не має права притримувати вантаж, а при самовільному притриманні вантажу, не видачі його вантажоодержувачу протягом 24 годин після розмитнення, з вимогою здійснення оплати послуг до вивантаження товару, Перевізник несе відповідальність у вигляді сплати Експедитору штрафу у розмірі вартості перевезення. Фактом підтвердження таких неправомірних дій Перевізника є платіжне доручення Експедитора про сплату вартості перевезення на рахунок Перевізника, дата якого передує дню вивантаження або збігається з нею.
Посилаючись на факт притримання вантажу, здійснення оплати вартості перевезення 26.08.2023, умови п.11 договору-заявки №З23-0062295 від 10.08.2023, ч.1 ст.230, ч.2 ст.222 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача договірну санкцію - штраф у розмірі вартості перевезення.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цей позов розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог, виходячи з такого.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правила об'єднання позовних вимог передбачені в частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем зазначено, що 26.08.2023, на виконання умов договору згідно з платіжною інструкцією №169, ним перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича кошти в сумі 188000,00грн; призначення платежу "оплата за транспортні послуги, згідно рахунку, без ПДВ". Оскільки вартість послуг перевезення за договором становить 100000,00грн, кошти в сумі 88000,00грн є перерахованими помилково.
Набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України. Наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для висновку про віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі такого договору. Такий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.08.2022 у справі №903/357/21.
Отже, заявлені до стягнення кошти в сумі 88000,00грн не є заборгованістю за договором; звернення з позовом в частині вимог про стягнення коштів, отриманих відповідачем від позивача без достатніх правових підстав, не є наслідком порушення відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між сторонами правочином (договором-заявкою №З23-0062295 від 10.08.2023) і про це стверджує позивач, визначаючи підставу повернення коштів норми ст.1212 ЦК України.
В свою чергу, позов в частині вимоги про стягнення 100000,00грн штрафу є договірною санкцією за порушення умов договору-заявки №З23-0062295 від 10.08.2023 (п.11), нормативним обґрунтуванням якої є ч.1 ст.230, ч.2 ст.222 Господарського кодексу України.
Порушенням правил об'єднання вимог, є об'єднання в одній позовній заяві не пов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
У поданому позові позивачем в одній позовній заяві об'єднано позовні вимоги, підстави виникнення яких є різними. Так, за першою вимогою про стягнення штрафу - підставою їх виникнення є умови договору-заявки №З23-0062295 від 10.08.2023, а підставою виникнення іншої позовної вимоги - норми закону, а не договір.
Отже, позивачем в позові об'єднано вимоги, які виникли з двох відмінних між собою підстав та котрі обґрунтовуються різними доказами (в першому випадку - умовами договору (наявністю порушення, за яке договором передбачено сплату штрафу), а в іншому - фактом помилкового перерахування коштів без достатньої правової підстави).
Хоча сторонами правовідносин є одні й ті ж особи, проте підстави та предмет даного позову по кожній із вимог є різними, як і окреме коло доказів.
Також заявлені між собою вимоги не є основними та похідними позовними вимогами у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки заявлені позивачем вимоги не пов'язані підставою їх виникнення та не пов'язані поданими доказами, тому правила ст.173 Господарського процесуального кодексу України в цьому випадку не можуть застосовуватися.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Згідно з ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.173, п.2 ч.5 ст.174, ст.ст. 232, 233, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву без номера від 08.11.2023 (вх.№844 від 14.11.2023) до Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича, село Кобилля Тернопільського (колишній Збаразький) району Тернопільської області, про стягнення 188000,00грн повернути Фізичній особі-підприємцю Кулішову Роману Петровичу, АДРЕСА_1 .
Ухвала підписана 20.11.2023, набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України..
Суддя Н.О. Андрусик