ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.11.2023Справа № 910/12489/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 4 199 040,00 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А. Р.
Представники:
від позивача - Лазоренко І.В.
від відповідача - Гвоздицький К.О., Поляк О.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (далі - позивач, ТОВ "Корнет Холдинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", відповідач) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "Централізовані закупівлі" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ") про стягнення 4 199 040,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву ТОВ "Корнет Холдинг" до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12489/23, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.09.2023 о 14:20 год.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 (повне рішення складено 25.10.2023) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" 4 199 040,00 грн заборгованості та 62 985,60 грн судового збору.
31.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення по справі №910/12489/23 щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до наведеної заяви позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі №910/12489/23, яким стягнути з відповідача 100 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 13.11.23 о 14:40 год.
10.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі №910/12489/23. Відповідно до якого, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, а у випадку задоволення заяви позивача зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного та справедливого розміру. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач зазначив про те, що складність справи є незначною, а витрати позивача на професійну правничу допомогу не були необхідними та неминучими у даній справі.
У судове засідання, призначене на 13.11.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 13.11.2023 здійснювався розгляд клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/12489/23.
У судовому засіданні 13.11.2023 судом заслухано вступне слово представників позивача та відповідача.
У судовому засіданні 13.11.2023 судом досліджено докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, після чого здійснювались судові дебати, в яких представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати суд ухвалив додаткове рішення.
Розглянувши клопотання позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва
УСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 100 000,00 грн. Позивач у позовній заяві зазначив, що остаточний розмір судових витрат та докази на його підтвердження будуть надані у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що докази витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів:
- Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023, укладеного між Адвокатським бюро "СТЕЦЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" з Додатковою угодою № 2 до цього Договору від 31.07.2023, в якій визначено фіксовану вартість послуг в сумі 100 000,00 грн;
- Рахунку-фактури №231023 від 23.10.2023 згідно Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 на суму 100 000,00 грн;
- Платіжної інструкції № 104 від 27.10.2023 на суму 100 000,00 грн;
- Акту приймання - передачі наданих послуг від 23.10.2023 за договором №2307 про надання правової допомоги від 07.07.2023 та додатковою угодою №2 від 31.07.2023 разом з Додатком №1 до Акту приймання - передачі наданих послуг від 23.10.2023.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро встановлюється в додаткових угодах до даного Договору.
У пункті 3.2 Договору сторонами погоджено, що за результатами надання послуг Адвокатським бюро не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, складається Акт приймання-передачі наданих послуг, який надсилається клієнту на підписання.
Відповідно до пунктів 3.3 Договору, на підставі виставленого Адвокатським бюро рахунку клієнт має сплатити вартість послуг наданих по кожному акту впродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату.
Додатковою угодою №2 від 31.07.2023 сторони встановили, що у відповідності до умов п. 1.1. Договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов??язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у надані правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки №53-129-01-23-02765 від 16.05.2023 року, укладеного клієнтом з Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що включає:
1.1. представництво інтересів Клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов?язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів тощо): вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів поданих разом з позовною заявою тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником (боржниками), підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів Клієнта.
Пунктом 2.1. Додаткової угоди визначено, що вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро встановлюється за надання послуг згідно п.1.1 даної Додаткової угоди - в розмірі 100 000,00 грн без ПДВ.
За результатом надання виконавцем клієнту правової допомоги в Господарському суді міста Києва відповідно до умов Договору сторони склали та підписали Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2023 разом з Додатком №1 до Акту з метою відображення детального опису послуг, наданих виконавцем.
Зі змісту наведеного Акту приймання-передачі наданих послуг з Додатком №1 вбачається, що виконавець надав, а клієнт прийняв наступні послуги:
1. Аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором № 53-129-01-23-02765 від 16.05.2023 року.
2. Підготовка, надсилання сторонам та подача до суду через канцелярію позовної заяви з доданими документами.
3. Підготовка та подача сторонам та до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
4. Аналіз відзиву на позовну заяву.
5. Підготовка та надсилання сторонам та до суду відповіді на відзив.
6. Аналіз заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.
7. Підготовка та надсилання сторонам та до суду заперечення проти заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.
8. Участь адвоката в судовому засіданні (25.09.2023).
9. Участь адвоката в судовому засіданні (23.10.2023).
Як визначили клієнт та виконавець у наведеному Акті приймання-передачі наданих послуг, загальна вартість правової допомоги, наданої виконавцем клієнту на виконання умов Договору під час розгляду справи № 910/12489/23 у Господарському суді міста Києва, складає 100 000,00 грн.
Судом встановлено, що подані позивачем докази понесення судових витрат стосуються розгляду в Господарському суді міста Києва справи № 910/12489/23. Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (позивач, підрядник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач, замовник) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на підставі Договору поставки № 53-129-01-23-02765 від 16.05.2023 щодо своєчасної оплати поставленої позивачем продукції.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву не погодився з попередньо заявленою сумою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн та вимогою позивача щодо покладення їх на відповідача з огляду на невелику складність справи та неспівмірність з розміром заявлених позовних вимог. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, що свідчать про фактичне понесення ним витрат на оплату правової допомоги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023.
У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу у справі №910/12489/23 відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, а у випадку задоволення заяви позивача зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного та справедливого розміру. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач зазначив про те, що складність справи є незначною, витрати позивача на професійну правничу допомогу не були необхідними та неминучими у даній справі, нормами процесуального права на відповідача не встановлено безумовне покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, а також оподаткування гонорару не є його належним обґрунтуванням.
Посилання відповідача на відсутність доказів фактичного понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги відповідно до Договору про надання юридичних послуг №07-2022/Ю від 07.09.2022, судом відхиляються з огляду на правову позицію, викладену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Крім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція №104 від 27.10.2023 на суму 100 000,00 грн, що свідчить про оплату за юридичні послуги по Договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 згідно з рахунком №231023 від 23.10.2023 без ПДВ.
Твердження відповідача про не співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу, викладені у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу у справі, судом відхиляються з огляду на наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто в цілому нормами процесуального та матеріального права передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20).
Дана справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, значення даної справи для сторін, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів.
Співставляючи вартість наданих адвокатом послуг зі складністю даної справи та обсягом наданих адвокатом послуг, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 100 000,00 грн відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі (стягнення коштів у розмірі 4 199 040,00 грн) та складності справи.
Заперечення відповідача з приводу того, що позивач міг представляти власні інтереси в суді без залучення адвокатів, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Також, судом враховано положення пункту 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Доводи відповідача про те, що оподаткування гонорару не є належним обґрунтуванням, суд оцінює критично, оскільки суд розглядає заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
Додатково суд наголошує, що спір у справі №910/12489/23 виник саме в результаті невиконання відповідачем обов'язку з оплати поставленої позивачем продукції за Договором поставки № 53-129-01-23-02765 від 16.05.2023.
Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76- 79 ГПК України.
Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн, оскільки такий розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений та документально обґрунтований.
Суд відхилив твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу та в клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу у справі.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справі доказам, беручи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а також ціну позову, ступінь складності справи та виконані адвокатами роботи (надані послуги), принципи справедливості та верховенства права, співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 86, 123, 126, 129, 233, 24, 241, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (Україна, 01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 39798690) 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст додаткового рішення складено 20.11.2023.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА