ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/12815/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"
до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка"
про стягнення заборгованості в розмірі 3 038 163,45 грн.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» про стягнення заборгованості в розмірі 3 038 163,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Типовим договором розподілу природного газу № 09420L3LO9DP016 від 01.01.2016, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 підготовче судове засідання призначено на 18.01.2023.
17.01.2023 представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
17.01.2023 Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» подано зустрічний позов до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про зміну умов Договору розподілу природного газу № 09420L3LO9DP016 від 01.01.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 у поновленні строку для подання зустрічного позову відмовлено, зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про зміну умов Договору розподілу природного газу № 09420L3LO9DP016 від 01.01.2016 повернуто.
У судове засідання 18.01.2023 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 13.02.2023.
31.01.2023 представником позивача подано заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 підготовче засідання призначено на 13.03.2023.
10.03.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву із заявою про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання 13.03.2023 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 27.03.2023.
13.03.2022 представником Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» подано заяву про ухвалення додаткової ухвали до ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» про ухвалення додаткової ухвали відмовлено.
13.03.2022 представником Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» подано заяву про роз'яснення ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 судом залишено заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
Також, 13.03.2023 представником відповідача подано заяву про зупинення провадження у справі.
24.03.2023 представником відповідача подано клопотання про витребування доказів.
27.03.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.
У судове засідання 27.03.2023 представники сторін з'явились.
За результатами розгляду у судовому засіданні клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд залишив його без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, а отже, оскільки відповідач не подав клопотання у строк, встановлений для відзиву, клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, в зв'язку з чим, суд залишає його без розгляду. При цьому, суд враховує, що будь-яких обґрунтувань неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від відповідача, таке клопотання не містить.
Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд залишив його без задоволення, у зв'язку з необґрунтованістю.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 17.04.2023.
06.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 про витребування матеріалів справи, у зв'язку з поданням Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 про відмову у прийнятті додаткової ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 зупинено провадження у справі № 910/12815/22 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення заборгованості в розмірі 3 038 163,45 грн. до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.03.2023 у справі № 910/12815/22.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.03.2023 у справі № 910/12815/22 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.03.2023 у справі № 910/12815/22 - без змін.
01.08.2023 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/12815/22.
04.08.2023 представником позивача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 поновлено провадження у справі № 910/12815/22, підготовче засідання у справі №910/12815/22 призначено на 18.09.2023.
15.09.2023 представником відповідача подано додаткові пояснення.
У судове засідання 18.09.2023 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 16.10.2023.
16.10.2023 представником відповідача подано додаткові пояснення.
У судове засідання 16.10.2023 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 13.11.2023.
13.11.2023 представником позивача подано заяву про поновлення строку на подання доказів та додаткові пояснення.
У судове засідання 13.11.2023 представники сторін з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 20.11.2023.
17.11.2023 представником відповідача подано додаткові пояснення.
У судове засідання 20.11.2023 представники сторін з'явились.
Розглянувши у судовому засідання заяву представника відповідача про поновлення строку на подання доказів до відзиву на позовну заяву, подану 13.11.2023, а також заяву про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 8 ст. 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 судом встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.11.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана представником відповідача - 12.12.2022.
Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем як відзиву на позовну заяву із доказами, так і доказів є 27.12.2022 включно.
В свою чергу, 10.03.2023 відповідачем подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та 13.11.2023 заяву про поновлення строку на подання доказів до відзиву, в обґрунтування яких відповідачем зазначено про ведення в Україні воєнного стану, в зв'язку з чим, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, у даному випадку, ч. 1 ст. 119 ГПК України не може застосована, оскільки, ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути саме продовжений судом за заявою учасника справи, а не поновлений.
Також, ч. 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що подання такої заяви має відбуватися до закінчення цього строку.
Таким чином, з аналізу частин 1 та 2 ст. 119 ГПК України вбачається, що встановлений судом строк для подання відзиву, та відповідно доказів до відзиву, може бути саме продовжений, а встановлений законом строк в свою чергу, може бути поновлений, а відтак, оскільки строк для подання відзиву та відповідно доказів встановлюється саме судом, ч. 1 ст. 119 ГПК України не може бути застосована до такого строку.
Водночас, оскільки ч. 2 ст. 119 ГПК України передбачено, що подання такої заяви про продовження строку, має відбуватися до закінчення строку, встановленого судом, проте, як зазначалось судом, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та відповідно доказів є 27.12.2022 включно, в свою чергу, заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву подана - 10.03.2023, а заява про поновлення строку на подання доказів - 13.11.2023, тобто поза строком, встановленим судом.
В свою чергу, відповідач, як на підставу для поновлення строків посилається на те, що в Україні введений воєнний стан, в зв'язку з чим, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1 та 4 ст. 26 наведеного закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22).
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими доказами. Під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, окупація вказаної території тощо).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).
За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).
Законом України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки як період у якій відповідач мав подати відзив на позовну заяву із доказами, так і у період у якій відзив із доказами був поданий припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання строку для подання відзиву на позовну заяву із доказами за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду відзивом на позовну заяву та доказами, та могла б бути визнаною поважною причиною для продовження процесуального строку.
Водночас, у поданих заявах про поновлення строків на подання відзиву на позовну заяву та доказів, фактично лише констатовано, що введення воєнного стану та продовження його дії фактично унеможливили подання відзиву із доказами у встановлені строки, проте, жодним чином не наведено як саме вказане стало причиною неможливості подати відзив на позовну заяву із доказами, тобто не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у відповідача можливості підготувати та подати відзив на позовну заяву із доказами в межах передбачених ГПК України строків, з огляду на місцезнаходження відповідача, оскільки ведення бойових дій на території Київської області (за даними Міністерства оборони України) відбувалося до 02.04.2022, і саме з вказаної дати в місті Києві не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в цій області є стабільною, а в умовах воєнного стану робота судів не була припинена.
Таким чином, означені заяви не містять конкретних обставин, які б перешкоджали та свідчили про неможливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву із доказами у межах процесуального строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні заяв про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та про поновлення строку на подання доказів до відзиву, в зв'язку з чим, відзив Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" та клопотання про долучення доказів залишаються без розгляду.
Керуючись ст.ст. 113, 118, 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. У поновленні строку для подання відзиву на позовну заяву відмовити.
2. Відзив Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" залишити без розгляду.
3. У поновленні строку для подання доказів відмовити.
4. Клопотання про долучення доказів залишити без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 20.11.2023
Суддя О.А. Грєхова