ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023справа №910/14501/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/14501/23
за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664)
до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (вул. Вінницька, буд. 14/39, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 24308300)
про стягнення 284 085,90 грн,
без виклику представників сторін.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - Підприємство): 192 809,37 грн основного боргу, що утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення від 22.07.2003 №02820/1-1-02 (далі - Договір); 58 377,56 грн втрат від інфляції; 12 873,05 грн 3% річних; 10 385,45 грн пені та 9 640,47 грн штрафу, а всього 284 085,90 грн.
Позов мотивовано тим, що:
- 22.07.2003 відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (після зміни назви - Компанія, постачальник) та Підприємством в особі філії « 135 Домобудівельний комбінат» (абонент) укладено Договір, відповідно до якого постачальник зобов'язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вказані послуги згідно з умовами Договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (далі - Правила №65), які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила №190);
- абонент про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.06.2021 по 30.06.2023 послуг не повідомляв, свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акта не направляв, тому, в силу положень пункту 3.6 Договору, кількість та вартість наданих Компанією з 01.06.2021 по 30.06.2023 послуг з водопостачання та водовідведення вважаються безумовно погодженими абонентом;
- надання споживачу послуг на водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі підтверджується: актами про зняття показань з лічильників (приладів обліку); розрахунками обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого відведення на об'єктах споживача; довідками акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк» з додатками, які підтверджують направлення до банківської установи відповідача платіжних документів;
- відповідачем частково сплачено послуги на водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2021 по 30.06.2023 в сумі 502 612,30 грн, проте станом на 11.09.2023 №3773/12/36/02-23 у відповідача наявний борг у сумі 192 809,37 грн;
- за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором позивачем нараховано 58 377,56 грн втрат від інфляції, 12 873,05 грн 3% річних, 10 385,45 грн пені та 9 640,47 грн штрафу.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Підприємство 17.10.2023 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:
- Договір не передбачає фактичне споживання послуг, та є таким. що не спрямований на реальне настання правових наслідків; філія « 135 ДБК» Підприємства не використовує жодних послуг із водопостачання та водовідведення для власних потреб;
- філією « 135 ДБК» Підприємства за надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.06.2021 по 30.06.2023 було добровільно сплачено загальну суму 570 680,13 грн на рахунок Компанії; також було здійснено оплату від 30.06.2021 у сумі 39 125,92 грн, від 26.07.2021 у сумі 5 000 грн, що разом складає 44 125,92 грн та які зараховані згідно з призначенням платежів в погашення заборгованості, що виникла до 01.06.2021, та була предметом розгляду у справі №910/14002/21; 01.11.2022 на підставі постанови старшого держаного виконавця Дарницького відділу ДБС у м. Києві Бойправа А.О. відкрито виконавче провадження №69714495 про стягнення заборгованості з філії « 135 ДБК» Підприємства на користь Компанії; відповідно до ВП №69714495 виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, які належать філії « 135 ДБК» Підприємства, зокрема, на поточний рахунок, який використовується як основний для виплат працівникам заробітної плати підприємства, а також оплати податків до державного бюджету;
- за таких обставин філія « 135 ДБК» Підприємства не має можливості на належному рівні здійснювати експлуатацію житлового фонду та надання житлово-комунальних послуг мешканцям, а також з причини заблокованого основного рахунка відповідач не має змоги здійснювати будь-які розрахунки з постачальника, у тому числі з позивачем;
- відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; Указом Президента України від 24.02.2022 №64/022 в Україні введено воєнний стан; згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - заборонено; з огляду на наведене, позивачем безпідставно та необґрунтовано нараховано відповідачу суми пені, втрат від інфляції та 3%р річних.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Компанія 24.10.2023 подала суду відповідь на відзив, в якій виклала свої заперечення проти наведених відповідачем у відзиві доводів.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
22.07.2003 відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (після зміни назви - Компанія; постачальник) та Підприємством в особі філії « 135 Домобудівельний комбінат» (абонент) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вказані послуги згідно з умовами Договору та Правилами №65 (пункт 1.1 Договору);
- кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником; зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента; для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватися один раз на квартал (пункт 3.1 Договору);
- якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників; у разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів; такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не провадиться (пункт 3.2 Договору);
- кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію відповідно до пункту 21.2 Правил №65 (пункт 3.3 Договору);
- абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи; постачальник інформує абонента про розмір чинних тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента (пункт 3.5 Договору);
- у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акта в цей же термін; при невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (пункт 3.6 Договору);
- за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми (пункт 4.1 Договору);
- за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 4.2 Договору);
- Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набирає чинності з моменту його підписання (пункт 7.1 Договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки Компанія за період з 01.06.2021 по 30.06.2023 надала відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення вартістю 763 489,50? грн, а Підприємство сплатило отримані послуги частково у сумі 502 612,30? грн, то сума боргу відповідача перед Компанією становить 192 809,37 грн (з урахуванням перерахунків на суму -68 067,83 грн).
Надання послуг з постачання питної води та водовідведення позивач підтверджується:
- довідкою АТ «Сенс Банк» від 24.07.2023 №29452-17.3/2023 щодо реєстру дебетових повідомлень надісланих Компанією на адресу відповідача за період з 01.06.2021 по 06.12.2021 і довідкою АТ «Комінбанк» від 25.07.2023 №95/4496 стосовно реєстру дебетових повідомлень надісланих позивачем на адресу Підприємства за період з 07.12.2021 по 30.06.2023;
- нарядами-завданнями на технічне обслуговування вузлів обліку води;
- актами обстеження та зняття показників з вузла обліку.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в тому числі глави 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно за статтями 173 - 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 ЦК України, і відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що у сторін виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно з яким в силу вимог частини першої статті 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини п'ятої статті 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Укладений сторонами Договір, предметом якого є надання та оплата послуг водопостачання та водовідведення, відноситься до публічних договорів, оскільки його умови повністю відповідають положенням статті 633 ЦК України.
Оскільки предметом Договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу, то сторони, разом з умовами Договору також зобов'язані виконувати і вимоги спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини особи, що надає послуги з водовідведення та особи, що користується послугами з водовідведення.
Тому згідно з частиною п'ятою 633 ЦК України у Договорі за згодою сторін були встановлені правила, обов'язкові для них при його виконанні.
Так, пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за зазначені послуги відповідно до умов Договору та Правил №65.
Разом з тим, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у зв'язку з чим втратили чинність Правила №65.
Відповідно до пункту 1.1 Правил №190 останні визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з пунктом 3.1 Правил №190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Оскільки, обов'язок виконання сторонами вказаних нормативно-правових актів прямо передбачений Договором, суд дійшов висновку, що положення даного нормативно-правового акта є обов'язковими для виконання сторонами у справі.
Отже, на відповідача поширюється дія Правил №190, якими передбачено обов'язок споживачів сплачувати за спожиту питну воду та скид стічних вод щомісячно на основі показів засобів обліку.
Крім того, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».
Статтею 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що питна вода - це вода, призначена для споживання людиною (водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), для використання споживачами для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб, а також для виробництва продукції, що потребує її використання, склад якої за органолептичними, мікробіологічними, паразитологічними, хімічними, фізичними та радіаційними показниками відповідає гігієнічним вимогам. Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з:
підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання;
об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів;
власниками будинків, що перебувають у приватній власності;
індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання.
Крім того, на зазначені правовідносини поширює свою дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідач стверджує, що філія « 135 Домобудівельний комбінат» Підприємства не є споживачем послуг з постачання питної води, оскільки дані послуги споживаються безпосередньо мешканцями будинків.
Проте за Договором саме філія « 135 Домобудівельний комбінат» Підприємства є споживачем послуг з постачання питної води. Договір є дійсним; доказів ініціювання відповідачем питання щодо розірвання Договору Підприємством суду не подано.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
ВИСНОВКИ
Отже, оскільки позивачем належним чином надано відповідачу послуги за Договором, позивачем документально підтверджено надання Підприємству послуг водопостачання та водовідведення, відповідачем лише частково оплачено такі послуги (502 612,30? грн), то позовні вимоги в частині стягнення з Підприємства 192 809,37 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу Компанія просить стягнути з відповідача 58 377,56 грн втрат від інфляції та 12 873,05 грн 3% річних.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних і періодів їх нарахування, суд дійшов висновку, що розрахунок правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 58 377,56 грн втрат від інфляції та 12 873,05 грн 3% річних.
Що до стягнення з Підприємства 10 385,45 грн пені та 9 640,47 грн штрафу, то відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
З огляду на положення пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Закону України заборона поширюється на взаємовідносини сторін за Договором.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, в період з 12.03.2020 по 30.07.2023 забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
В той же час, позивачем нараховано відповідачу суми пені та штрафу в період коли діяли відповідні заборони для такого нарахування, а тому вимоги Компанії про стягнення з Підприємства 10 385,45 грн пені та 9 640,47 грн штрафу задоволенню не підлягають.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664) до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (вул. Вінницька, буд. 14/39, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 24308300) про стягнення 284 085,90 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (вул. Вінницька, буд. 14/39, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 24308300) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015; ідентифікаційний код 03327664): 192 809 (сто дев'яносто дві тисячі вісімсот дев'ять) грн 37 коп. основного боргу; 58 377 (п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) грн 56 коп. втрат від інфляції; 12 873 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 05 коп. 3% річних і 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 90 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.11.2022.
Суддя Оксана Марченко