ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/11739/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзв'язок"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислове управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи філії ГПУ "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування", визнання договору укладеним.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансзв'язок» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислове управління «Полтавагазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи філії ГПУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», визнання договору укладеним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Постійно діючої адміністративної комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 7499-р/пк-пз від 29.05.2023 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню відповідно й рішення відповідача оформлене протоколом № ПГВ 23П-024 від 06.06.2023 за результатами тендеру № UA-2023-03-02-003299-а підлягає скасуванню.
Разом з позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансзв'язок» подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансзв'язок» про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
16.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.09.2023.
07.09.2023 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
18.09.2023 пердставником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 18.09.2023 предстаник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 16.10.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
03.10.2023 представником позивача подано відповідь на відзив.
16.10.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 16.10.2023 предстаник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 06.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
16.10.2023 представником відповідача подано заперечення на відподвіь на відзив.
06.11.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 06.11.2023 предстаник відповідача з'явився, представник позивача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 20.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 20.11.2023 представник відповідача зв'явився, представник позивача не з'явився.
Заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до висновків щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від висновку (уточнення висновку), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, а також у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
При цьому, саме позивач є ініціатором судового процесу, тому, насамперед він має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права та виконувати обов'язки, визначальним серед яких є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду спору у суді, і наведені норми процесуального права є своєрідною формою відповідальності позивача у разі його неналежної поведінки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Позивачем не було забезпечено участі свого представника в засіданнях 18.09.2023, 16.10.2023, 06.11.2023 та 20.11.2023, про причини неявки позивача в судове засідання 20.11.2023, суд не повідомлено, клопотань про відкладення судового засдіання не подано.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
При цьому, позивачем не заявлялось клопотань про розгляд справи без участі представника позивача.
Водночас, вказані норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 921/502/17-г/8 постанові Верховного Суду
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Крім того, норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
Суд враховує, що колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, ураховуючи приписи ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзв'язок" без розгляду.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзв'язок" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії газопромислове управління "Полтавагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи філії ГПУ "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування", визнання договору укладеним залишити без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 20.11.2023
Суддя О.А. Грєхова