ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/14764/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерос 2023" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21)
про стягнення 253 292,94 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерос 2023" (попередня назва до 10.03.2023 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Аерас") про стягнення 253 292,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № КЗА-1989 від 25.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.
Відповідач був повідомлений про розгляд справи в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, проте відзиву чи будь-яких інших документів суду не надав.
Відповідно, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Сторонами у справі 25.09.2020 укладено договір оренди №КЗА-1989, за умовою пункту 1.1 якого позивач зобов'язався передати відповідачу у платне строкове користування нежитлові приміщення площею 151,1 квадратних метри, що розташовані на третьому поверсі корпусу №7 по вулиці Старокиївській 10 у місті Києві.
Пунктом 3.1 договору №КЗА-1989 від 25.09.2020 визначено, що відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату наперед щомісячно до 15 числа місяця оплати на підставі рахунків позивача, які відповідач має отримувати самостійно.
За умовою пункту 3.3 договору №КЗА-1989 від 25.09.2020 вартість комунальних послуг, відшкодування податку на нерухоме майно та інші витрати на утримання майна відшкодовуються відповідачем позивачу на підставі окремо укладеного договору і не включаються до орендної плати.
Пунктами 3.4 та 3.5 встановлено, що розмір орендної плати за перший місяць складає 24 840,84 грн. Плата за кожний наступний місяць визначається шляхом автоматичного коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції у цьому місяці.
Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Позивачем та відповідачем 25.09.2020 підписано акт приймання-передачі визначеного договором №КЗА-1989 від 25.09.2020 об'єкту оренди у задовільному стані.
За твердженням позивача починаючи з березня 2022 року відповідач не сплачував орендну плату за договором №КЗА-1989 від 25.09.2020, що мало наслідком утворення простроченої заборгованості у розмірі 191 261,89 грн.
Визначений позивачем розмір основного боргу за укладеним договором оренди відповідачем не заперечено.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
У даному випадку відсутні передбачені наведеною нормою правові підстави припинення договору №КЗА-1989 від 25.09.2020 та звільнення відповідача від виконання своїх грошових зобов'язань.
Відповідно до листа відповідача №11/07-22-01 від 11.07.2022 причиною порушення зобов'язань за укладеним з позивачем (у тому числі) договором №КЗА-1989 від 25.09.2020 стала військова агресія та ведення бойових дій біля міста.
Наведені у листі відповідача обставини є загальновідомими і не потребують окремого доведення у межах даного судового розгляду спору.
У той же час, суд має зазначити, що відповідно до частини другої статті 205 Господарського кодексу України у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
Повідомлення відповідачем позивача через чотири місяці про неможливість виконання своїх зобов'язань за укладеним договором не може бути визнано судом належним виконанням обов'язку, встановленого частиною другою статті 205 Господарського кодексу України.
Відповідно, у даному випадку відсутні належні правові підстави для звільнення відповідача від обов'язку виконання зобов'язання за договором оренди №КЗА-1989 від 25.09.2020.
Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено факт порушення відповідачем своїх господарсько-правових зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором в частині своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача та встановлено його фактичну та арифметичну вірність.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 191 261,89 грн. основного боргу.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.
Судом встановлено факт невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання у встановлений договором строк.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок позивача вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних та встановлено наявність права на стягнення у більших розмірах.
Враховуючи принцип диспозитивності судового розгляду спору суд задовольняє вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у заявлених позивачем розмірах.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (презумпція вини).
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем доведено суду належними доказами факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним господарсько-правовим договором та наявність у нього встановленого пунктом 9.6 договору №КЗА-1989 від 25.09.2020 права на отримання пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за час прострочення зобов'язання.
Судом перевірено розрахунок заявленої вимоги про стягнення пені та встановлено його вірність.
Враховуючи наведене, суд задовольняє вимогу позову про стягнення з відповідача 47 946,47 грн. пені.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерос 2023" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21; ідентифікаційний код 42621029) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Київський завод автоматики" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; ідентифікаційний код 14309356) 191 261,89 грн. основного боргу; 47 946,47 грн. пені; 8 959,81 грн. інфляційних втрат; 5 124,77 грн. трьох процентів річних та 3 799,39 витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк