ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023Справа № 910/15036/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"
про стягнення 130 000,00 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення 130 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 прийнято позовну заву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання учасниками процесуальних документів.
Відповідачем 17.10.2023 надано суду відзив, яким заперечено вимоги позову з огляду на неможливість виконання грошового зобов'язання на користь позивача.
Позивачем 26.10.2023 надано суду відповідь на відзив, яким заперечено доводи відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.01.2023 у місті Хмельницькому, було нанесено майнову шкоду страхувальнику позивача у результаті пошкодження належного йому автомобіля Skoda (державний номерний знак НОМЕР_1 ) з вини водія автомобіля Daewoo (державний номерний знак НОМЕР_2 ).
Зазначені обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2023 у справі №686/3237/23.
Відповідно до рахунку-фактури №СЕК-000062 від 19.01.2023 та акту виконаних робіт №ЕК-000062 від 16.02.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda (державний номерний знак НОМЕР_1 ) страхувальника позивача склала 185 698,85 грн.
Платіжним дорученням №2487 від 07.02.2023 позивачем перераховано на поточний рахунок станції технічного обслуговування, що виконувала відновлювальні роботи, 185 698,85 грн. страхового відшкодування.
Позивач 16.02.2023 направив відповідачу засобами поштового зв'язку заяву про виплату страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №208706344.
Позивачем доведено суду поза розумним сумнівом належними доказами факт переходу до нього на підставі пункту 4 частини 1 статті 512 та статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування» права потерпілої особи у розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 185 698,85 грн.
У той же час, відповідно до бази даних Моторно транспортного страхового бюро України ліміт відповідальності відповідача за електронним полісом № 208706344 складає 130 000,00 грн.
Відповідно, між позивачем та відповідачем договірні правовідносини потерпілої особи та страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.
За позитивно-правовими приписами пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, судом встановлено факт виникнення зобов'язання у відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000, 00 грн. на користь позивача.
Доказів здійснення відповідачем встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язків матеріали справи не містять.
Наявність зобов'язання з виплати страхового відшкодування у межах встановленого полісом максимального ліміту не заперечується відповідачем у межах даного судового розгляду спору.
У той же час, відповідачем наголошується на неможливості виконання свого зобов'язання з огляду на встановлення законодавчих обмежень на здійснення платежів на користь позивача.
Відповідно, у даному випадку саме відповідач має довести суду поза розумним сумнівом, що його контрагент є пов'язаною з країною-агресором особою.
Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
Статтею 4 Закону України «Про санкції» визначено, що видами санкцій є (у тому числі) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Указом Президента України №726/2022 до фізичної особи, яка за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є кінцевим бенефіціарним власником позивача, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) як до пов'язаної з країною-агресором особи.
Відповідно до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Таким чином, суд має погодитись з доводами відзиву, що у даному випадку наявна законодавча заборона на виконання грошового зобов'язання відповідачем на користь позивача, який є юридичною особою, що має кінцевим бенефіціарним власником пов'язану з країною-агресором фізичну особу.
Відповідно, судом відхиллено доводи відповіді на відзив в частині відсутності правових підстав для відмови у виплаті відповідачем на користь позивача страхового відшкодування.
У законодавстві України мораторій розуміється як тимчасове відстрочення виконання зобов'язань або заборона вчинення певних дій, що вводиться уповноваженим органом державної влади в певній частині або на всій території країни, для певної категорії або для всього населення країни з підстав, що прямо передбачені Законом та пов'язані з настанням надзвичайних обставин.
У даному випадку має місце мораторій (заборона) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань.
Відповідно, право позивача на отримання страхового відшкодування може бути реалізованим тільки після скасування державною владою України прямої заборони виконання зобов'язань на користь позивача.
Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні позову повністю, оскільки наявне у позивача право на страхове відшкодування не може отримати примусовий судовий захист в силу наявних законодавчих обмежень в умовах воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суд у набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішеня.
Суддя Т.Ю.Кирилюк