номер провадження справи 34/237/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 Справа № 908/2895/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2895/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ідентифікаційний код юридичної особи 30859524 (вул. І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 15 861 грн 99 коп.
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 15 861 грн 99 коп., з яких: 14 476 грн 98 коп. - інфляційні втрати, 1 385 грн 01коп. - 3% річних.
У позові позивач також просить стягнути 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 684 грн 00 коп. судового збору.
У позові позивач посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22.
У позові позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 справу 908/2895/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 19.09.2023.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
У відзиві сформованому в системі «Електронний суд» 07.11.2023 відповідач просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що дія ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з завданням шкоди та просить зменшити витрати на оплату послуг адвоката до 1000 грн 00 коп.
Відзив прийнятий судом до розгляду.
14.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами направлення відповідачеві, у якій позивач посилається на судову практику зі спірного питання та вказує, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
20.11.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
21.12.2012 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Українська страхова група” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0199-01558, предметом якого є страхування транспортних засобів, зазначених в додатках до нього.
Відповідно до Додатку № 28-0199-01558/00338, одним із застрахованих транспортних засобів є напівпричіп «VOLKSWAGEN», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .
26.08.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «VOLKSWAGEN», державний реєстраційний № НОМЕР_1 та транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, схеми місця ДТП та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2021 по справі №752/22143/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
27.08.2021 Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
21.09.2021 ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі рахунку № 123047549 від 31.08.2021 складено страховий акт № СТОКА-16926 та розрахунок суми страхового відшкодування.
На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 70 547,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25046 від 21.09.2021.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 станом на 26.08.2021 була застрахована у ТДВ “Страхова компанія “КРЕДО” згідно полісу № АР-001487914, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України “Про страхування”, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
19.11.2021 позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату (страхового) відшкодування за вих. № 45107, яка отримана відповідачем - 26.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303800781216 від 23.11.2021.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ “Про ОСЦПВ”), страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно вищевказаного витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс № АР-001487914 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 2 600,00 грн. та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.
Отже, сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу складає 67 947,48 грн. (70 547,48 грн. - 2 600,00 грн. = 67 947,48 грн.).
З урахуванням викладеного, предметом розгляду у справі № 908/1179/22 було стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації на суму 67 947,48 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (вул. І. Федорова, буд. 32-А, м. Київ, 03038; код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 67 947 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 48 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
03.11.2022 рішення вступило у законну силу.
07.11.2022 видано наказ на виконання рішення суду у даній справі.
Посилаючись на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22, беручи до уваги факт невчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати 67 947 грн 48 коп. страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача 15 861 грн 99 коп., з яких: 14 476 грн 98 коп. - інфляційні втрати, 1 385 грн 01коп. - 3% річних за прострочення оплати грошового зобов'язання.
У позові позивач посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22.
На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»: 14 476 грн 98 коп. інфляційних втрат, 1 385 грн 01 коп. 3% річних, 5000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 684 грн 00 коп. судового збору було предметом позовних вимог у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (вул. І. Федорова, буд. 32-А, м. Київ, 03038; код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 67 947 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 48 коп.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно обставин, встановлених рішенням суду у справі № 908/1179/22 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 26.08.2021, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ “Страхова компанія “КРЕДО” згідно полісу № АР-001487914.
У зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням транспортного засобу «VOLKSWAGEN», державний реєстраційний № НОМЕР_1 у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Українська страхова група” направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” заяву на виплату страхового відшкодування за вих. №45107, яку було отримано останнім 26.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303800781216 від 23.11.2021.
Однак відповідач оплату не здійснив, відповіді на претензію не надіслав.
Враховуючи те, що претензію про страхове відшкодування позивачем направлено відповідачу та отримано останнім 26.11.2021, 90-денний строк на розгляд вказаної претензії на час звернення до суду з цим позовом сплив, при цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження розгляду та задоволення цієї претензії, тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 67 947,48 грн.
31.10.2022 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2022 у справі № 908/1179/22 ТДВ «СК «КРЕДО» було сплачено страхове відшкодування в розмірі 67 947 грн 48 коп.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи факт несвоєчасного виконання своїх обов'язків відповідачем, позивач звернувся до відповідача з вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України,
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, як і правовідносини сторін у даній справі, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних.
Суд, перевірив розрахунок 3% річних за допомогою ІПС «Законодавство» та визнав обґрунтованими та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1379 грн 43 коп., беручи до уваги, що день оплати 67 947 грн 48 коп. - 31.10.2022, не є днем прострочення та не включається до періоду розрахунку 3% річних (з 26.02.2022 (згідно позову) до 30.10.2022).
Отже, у позові в частині стягнення 5 грн 58 коп. 3% річних суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.
Судом також перевірено розрахунок інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення та визнано правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14 476 грн 98 коп. інфляційних втрат за період з березня 2022 по жовтень 2022.
Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як, наприклад, статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за розгляд позовних вимог у даній справі складає 2684,00 грн., який сплачений позивачем та зарахований до державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору в сумі 2 683 грн 06 коп. Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 0 грн 94 коп. покладається на відповідача.
Враховуючи відзив відповідача та його не погодження з позовом, підстав для повернення позивачеві 50% судового збору, не вбачається.
Також, у позові, позивач, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, заявив про заявлення до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УСГ» та Адвокатським бюро «Гедз» було укладено договір № 1-12/2022-К про надання правової (правничої) допомоги від 20.12.2022, відповідно до якого, адвокатське бюро зобов'язується надавати правову допомогу позивачеві, а позивач оплачувати правничу допомогу на умовах договору.
Договір підписаний з боку обох сторін та містить всі суттєві умови, передбачені для даного виду договору.
На виконання умов договору, акту виконаних робіт, адвокатським об'єднанням надано позивачеві правничу допомогу у даній справі на суму 5 000 грн 00 коп.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Дійсність понесення відповідних витрат підтверджується платіжною інструкцією № 5090 від 12.09.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява складена і підписана адвокатом адвокатського бюро Ю.В. Гедз, що підтверджує факт надання послуг за договором.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи обставини даної справи, 5000 грн 00 коп. відповідних витрат не є співмірними заявленим позовним вимогам про стягнення річних та інфляційних втрат, справа та розрахунки відповідних вимог не є складеними.
Беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу у даній справі, а також те, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є завищеними, суд вважає достатніми у даній справі витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн 00 коп. та частково задовольняє вимоги позивача в цій частині, враховуючи часткове задоволення позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 499 грн 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ідентифікаційний код юридичної особи 30859524 (вул. І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038) 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн 43 коп. 3% річних, 14 476 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн 98 коп. інфляційних втрат, 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 06 коп. судового збору та 2 499 (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн 12 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 20.11.2023.
Суддя А.О. Науменко