Справа № 463/6974/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1289/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2023 року
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову якою зобов'язати ТУ ДБР, розташованого у м. Львові внести відомості в ЄРДР.
Зазначає, що копію ухвали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не отримали.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що у судовому засіданні 02.08.2023 у присутності слідчого ТУ ДБР у м. Львові та прокурора Львівської обласної прокуратури було заявлено про вчинення кримінального правопорушення, такі матеріали були скеровані слідчим суддею до ТУ ДБР у м. Львові (що є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення згідно ст. 214 КПК України), а тому висновок слідчого судді про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР не відповідає вимогам ст. 214 КПК України, обставинам справи та є протиправним.
Адвокат ОСОБА_6 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання апеляційного суду прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та клопотання про відкладення судового засідання суду не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
З матеріалів судового провадження вбачається, що адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із скаргою на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Львові яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Як встановлено слідчим суддею у поданій скарзі ОСОБА_6 зазначав, що «02.08.2023 у судовому засіданні Личаківського районного суду Львівської області по справі 463/6512/23 було встановлено, що матеріали кримінального провадження, досліджені у судовому засіданні, а саме клопотання про обрання запобіжного захожу ОСОБА_7 не містить об'єктивної інформації про стан здоров'я (придатність до військової служби чи мобілізації), які надавав ОСОБА_7 , та які існували станом на час мобілізації ОСОБА_9 . Зокрема медичними документами наданими ОСОБА_10 на ВЛК у м. Самбір Львівської області, а в подальшому захиснику підтверджується у нього ішемічного захворювання серця, що стало в 2014 році підставою для зняття ОСОБА_11 з військового обліку (підтверджується копією військового квитка). У місці перебування (служби) після фізичних навантажень ОСОБА_12 неодноразово звертався у медпункт, де йому надавалась медична допомога, робились кардіограми. У місці перебування (служби) після фізичних навантажень ОСОБА_8 неодноразово звертався у медпункт, де йому надавалась медична допомога. Окрім того ОСОБА_8 постійно користується інгалятором для усунення приступів астми, які у місці несення служби були відсутні. Окрім того протиправність дій лікарів ВЛК та військових посадових (службових) осіб, щодо мобілізації ОСОБА_7 підтверджується і висновком службового розслідування, дослідженим у судовому засідання 02.08.203. У судовому засіданні 02.08.2023 слідчим суддею скеровано до ДБР копії письмових та звукозаписів усних пояснень ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , щодо фактів незаконних дій лікарів ВЛК та військових посадових (службових) осіб, щодо законності мобілізації ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . Вище вказані протиправні дії лікарів ВЛК та військових посадових (службових) осіб містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366, 367, 426, 426-1 КК України.»
Разом з тим, жодних даних про звернення ним чи скаржниками до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові із заявою про вчинення кримінальних правопорушень не зазначає, копії відповідної заяви до матеріалів скарги не долучив, як і відсутні відомості про скерування повідомлення слідчого судді до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
При цьому необхідно зауважити, що зміст зазначеної норми закону не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, й тих, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК.
Відповідно п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК). У свою чергу згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз положень КПК дає підстави для висновку, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Оскільки закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення, тому можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей до ЄРДР у обов'язковому порядку передбачає необхідність доведення суду самого факту звернення до уповноваженого органу із відповідною заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Водночас, як вбачається з матеріалів судового провадження в таких відсутнє підтвердження про звернення до ТУ ДБР, розташованого у м. Львові із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи повідомлення суду з цього приводу, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
поновити адвокату ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 серпня 2023 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4