Справа № 442/5216/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1073/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на ухвалу колегії суддів Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року,
з участю прокурора ОСОБА_8 , -
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 , -
засудженого ОСОБА_7 , -
встановила:
цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну довічного ув'язнення покаранням у виді позбавлення волі.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 покликається на те, що засуджений ОСОБА_7 на даний час відбув більше 15 років ув'язнення, має декілька заохочень, характеризується позитивно, став на шлях виправлення.
Акцентує, що суд в ухвалі зазначив, що у відповідності до Порядку визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 №294/5, персоналом установи виконання покарання сформульовано висновок щодо ступеня виправлення ОСОБА_7 , підсумок 59 балів засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення), не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.ст. 81, 82 КК України).
Разом з тим наголошує, що суд не взяв до уваги, що засудженому ОСОБА_7 незаконно не було враховано 2 бали за навчання у 2003-2004 р.р. у навчально-курсовому комбінаті м. Димитрів, де він здобув освіту. Дублікат посвідчення було видано 04 жовтня 2023 року, представник колонії у судовому засідання послалася на те, що дублікат перевіряється чи він справжній, а тому не був врахований у висновку.
Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання засудженого ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 покликається на те, що висновки суду не відповідають дійсності та є хибними.
Наголошує, що за час перебування у ДУ «Дрогобицька виправна колонія №40» має два заохочення.
Акцентує, що проходить навчання у 10 класі ліцею номер 3 імені В.Черновола в м. Дрогобича, залучений до програми диференційного виховного впливу (фізкультура та спорт), пройшов навчання та отримав неформальну освіту.
Зазначає, що не погоджується із підсумком балів у висновку персоналу установи виконання покарання щодо ступеня його виправлення, оскільки не враховано, що він здобув професію гірника підземного другого розряду, так як проходив навчання у Димитрівському учбово курсовому комбінаті.
Також, звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі суд не вказав нічого про наявність посвідчення про отримання професії, яку він здобув 03 вересня 2003 року.
Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року, винести нове рішення, яким замінити довічне позбавлення волі на 15 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_7 та виступ його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали мотиви апеляційних скарг, однак змінили їх вимоги та просять скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, думку прокурора про заперечення апеляційних скарг та залишення рішення суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Ч.5 ст. 82 КК України встановлено, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
У п.п.1, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 26 квітня 2002 року "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" зазначено, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. При вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
За змістом приписів ст. 6 КВК України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Становлення ж особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м'якого покарання.
Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.
При цьому, відповідно до ст. 9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Чинним законодавством передбачено правовий механізм заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на інше, більш м'яке покарання, у разі наявності визначених законом правових підстав.
Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, має право звернутися з відповідним клопотанням з дотриманням вимог ст. 154 КВК України і Порядку визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженого наказом МЮУ №294/5 від 19 січня 2023 року.
Одним із індикаторів для застосування положень ст. 82 КК України є хороша поведінка, яка оцінюється комісією пенітенціарної установи у тому числі на підставі кількісного переважання дисциплінарних заохочень над стягненнями.
Разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі, основною метою якого є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі та на день розгляду клопотання відбув більше 15 років ув'язнення.
Головною передумовою для застосування до особи більш м'якого покарання - є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт того, що засуджений став на шлях виправлення.
Так, персоналом установи виконання покарання сформульовано висновок про те, що засуджений ОСОБА_7 не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення), не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-достроково звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.ст. 81, 82 КК України).
З огляду на вищенаведене та на підставі наявних в матеріалах справи характеризуючих особу довічно засудженого ОСОБА_7 даних, які були в розпорядженні суду, поданого індивідуального плану виправлення та ресоціалізації, колегія суддів місцевого суду об'єктивно встановила наявність лише формально-юридичних підстав для застосування положень ст. 82 КК України, оскільки, загалом, засуджений характеризується посередньо і за час відбування покарання хоча і отримав заохочення, однак допускав порушення режимних вимог, за що притягався до дисциплінарної відповідальності, а відтак, колегія суддів погоджується з мотивованим висновком місцевого суду щодо передчасності клопотання засудженого про заміну довічного ув'язнення, покаранням у виді позбавлення волі.
Той факт, що засуджений ОСОБА_7 відбув тривалий термін тюремного ув'язнення, не зменшує позитивне зобов'язання держави по захисту населення, а зразкова поведінка засудженого під час відбування покарання не гарантує його безпечність для суспільства.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам, а також, беручи до уваги апеляційні доводи, колегія суддів приходить до переконання, що мають місце позитивні тенденції у виправленні засудженого ОСОБА_7 , однак такі не свідчать про те, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінена строковим покаранням.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну довічного ув'язнення покаранням у виді позбавлення волі - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4